Мій перший день в університеті був наповнений великими очікуваннями щодо мого подальшого перебування тут. Я відчула тісний зв’язок всіх тих, хто знаходився в актовій залі протягом урочистої посвяти в студенти. Таланові здобувачі, які виступали на цьому святі, надихнули мене на те, щоб в майбутньому зробити щось схоже вже для наступних вступників.

Невеличка екскурсія, яку нам провели територією університету, змусила мене трішки розгубитися. Мені було складно розібратися в цих переходах, але я думаю, що через деякий час все стане зрозумілим. Також, я була в захваті від університету зсередини. Коли я побачила його не на фото, а в живу, мені він сподобався набагато сильніше, ніж я очікувала.

Ще в дитинстві, я загорілася ідеєю вступити саме до НУХТ, слухаючи історії свого батька про навчання в цьому університеті і цікаве студентське життя. Незважаючи на всі перешкоди, які виникли перед всіма українцями в останні роки, я також стала студенткою, втіливши мрію в реальність.

Це було неймовірно - перший день в університеті. Місяць потому я згадую це з таким же хвилюванням.

Спершу ми зібралися групою перед головним корпусом разом з молодшим куратором. Познайомившись, ми пішли в актовий зал, де мала відбутися посвята в студенти. Мені ж випала честь взяти ключ знань, я була дуже рада. Особливе враження на мене справила промова ректора, який ще більше запалив бажання вчитися в багатьох першокурсників, підтвердивши правильність їх вибору.

Моя історія знайомства з Національним університетом харчових технологій (НУХТ) почалася в Instagram. Я знайшла НУХТ в Instagram і слідкувала за студентським життям. Мені дуже подобалося, що НУХТ активно веде свою сторінку і можна побачити, чим живе університет. Навесні я побачила, що в НУХТ проводитимуться «Біотехнологічні студії». Це проєкт НУХТ для учнів старших класів, який реалізується за підтримки фармацевтичної компанії «Артеріум». Я зрозуміла, що для мене це можливість відчути атмосферу університету, а головне спробувати себе в ролі студента-біотехнолога.

Перші кроки знайомства були сповнені хвилювання та тривоги. Я знайомилася з викладачами та студентами. Найбільш приємно було те, що і студенти, і викладачі відкриті до спілкування і вони з тобою на одній хвилі. Я побачила активну студентську діяльність, творчі гуртки, дружній колектив. Тоді я зрозуміла, що НУХТ – це не просто навчальний заклад, а ще й місце, де формуються та здійснюються мрії та амбіції.

Коли я навчалася в одинадцятому класі, мене чекав дуже важливий вибір – вибір мого майбутнього. При виборі професії для мене було пріоритетом, щоб вона була затребуваною та актуальною, а ще я зважала на свої улюблені шкільні предмети, такі як біологія та хімія. Обравши факультет, я зосередилася на виборі університету. І саме Національний університет харчових технологій поєднав у собі всі мої побажання.

Тому, не гаючи часу, я подала заяву на вступ. НУХТ має обладнані лабораторії, де все можна відпрацювати на практиці.

Розмірковуючи над своїм майбутнім, над питанням своєї реалізації у житті і суспільстві, я розумів, що фундаментом для вирішення цих питань стане вибір професії. Я почав цікавитись сучасними сферами, галузями і напрямками. Приміряючи на себе різні варіанти, намагався відчути, в якому самому напрямку мені буде найбільш цікавіше розвиватись і рухатись. Почав задавати питання в своєму оточені, серед рідних і друзів, вчителів і тренерів. Мій репетитор з дисципліни «Хімія» працювала у фармацевтичній компанії, на базі якої були власні лабораторії з тестування медичних препаратів. Саме її захоплення своєю діяльністю стали для мене першим прикладом і вектором. Другим прикладом для мене став мій друг, який вже навчався на першому курсі НУХТ. Його розповіді про вступ, про перші кроки в навчанні, про переваги даного навчально закладу, спонукнули мене дізнатись більше інформації про цей навчальний заклад.