У межах педагогічної практики аспірант першого року навчання ОНП «Біотехнологія» Ілля Кащеєв провів практичні заняття для здобувачів-бакалаврів 3 курсу ОПП «Біотехнології: фармацевтична, промислова, харчова, природоохоронна» з дисципліни «Нормативне забезпечення біотехнологічних виробництв» під керівництвом лектора дисципліни та наукового керівника - к.б.н., доц. Світлани Старовойтової. Під час занять було розглянуто особливості застосування міжнародних стандартів GxP, ISO та системи HACCP у контексті сучасних біотехнологічних виробництв.

Практичні заняття проходили в інтерактивному форматі із залученням реальних прикладів із професійної діяльності аспіранта, що дозволило здобувачам краще зрозуміти специфіку впровадження нормативних вимог у виробничих умовах. Особливу увагу було приділено питанням забезпечення якості продукції, контролю виробничих процесів, простежуваності, оцінки ризиків та документального супроводу біотехнологічних виробництв.

Фармацевтичне виробництво та належна виробнича практика (GMP) є надзвичайно актуальними темами у підготовці фахівців біотехнологічного напряму, адже саме GMP визначає сучасні підходи до забезпечення якості, безпеки та ефективності лікарських засобів. Розуміння принципів GMP, ролі документації, управління ризиками, контролю якості та валідації є важливим для формування практичного уявлення про діяльність сучасного фармацевтичного підприємства.

Під час проходження педагогічної практики Єфим Тагізада, аспірант першого року навчання, під керівництвом наукового керівника - к.б.н., доц. Світлани Старовойтової, лекторки дисципліни «Нормативне забезпечення біотехнологічних виробництв», провів лекцію для здобувачів бакалаврату 3 курсу ОПП «Біотехнології: фармацевтична, промислова, харчова, природоохоронна». Лекція була присвячена GMP як фармацевтичній системі якості та ролі валідації у забезпеченні контрольованого й відтворюваного виробництва лікарських засобів.

Педагогічна практика аспірантів є важливою складовою підготовки потенційних майбутніх науково-педагогічних працівників, адже дозволяє вдосконалювати навички викладання, організації навчального процесу та взаємодії зі здобувачами освіти.

Нещодавно на кафедрі біотехнології і мікробіології в межах проходження педагогічної практики аспірантом першого року навчання Павлом Гуцалом було взято участь у проведенні лабораторного заняття на тему: «Морфологічні ознаки дріжджів. Культуральні ознаки та вікові особливості дріжджів» з дисципліни «Біологія клітини» для здобувачів-бакалаврів першого курсу спеціальності G21 «Біотехнології та біоінженерія». Заняття відбулося під керівництвом доцента Вікторії Красінько – наукового керівника аспіранта.

Антибіотики є актуальною темою сьогодення у зв’язку зі зростанням проблеми антибіотикорезистентності, яка становить серйозну загрозу для сучасної медицини та фармацевтики. Знання хімічної будови антибіотиків, механізмів стійкості мікроорганізмів до них і сучасних альтернатив є важливими для підготовки майбутніх біотехнологів.

Під час проходження педагогічної практики Анастасія Охмакевич, здобувачка ОНС «доктор філософії» першого року навчання, під керівництвом д.б.н., проф. Тетяни Пирог провела лекцію 11 «Біосинтез вторинних метаболітів. Антибіотики» з дисципліни «Біохімічні основи мікробного синтезу» для здобувачів третього курсу ОС «бакалавр».

Каротиноїди та екзополісахариди мікробного походження привертають значну увагу дослідників завдяки широкому спектру їх практичного застосування. Каротиноїди є природними пігментами з вираженими антиоксидантними властивостями, що зумовлює їх використання у харчовій, фармацевтичній та косметичній промисловості як барвників і біологічно активних сполук. Екзополісахариди, зокрема етаполан, характеризуються здатністю до утворення в’язких розчинів і гелів, що визначає їх застосування як загусників, стабілізаторів і емульгаторів у різних галузях біотехнології. Вивчення особливостей біосинтезу цих сполук мікроорганізмами має важливе значення як для розширення фундаментальних знань, так і для розуміння біотехнологічних процесів їх отримання.

Сучасні пробіотики - це вже не просто «корисні бактерії», а результат ретельного наукового відбору мікроорганізмів за цілим комплексом властивостей: від здатності виживати в умовах шлунково-кишкового тракту до їх специфічної активності, яка не обмежується лише антагоністичними чи адгезивними властивостями, а також вимогами безпечності.

У межах педагогічної практики здобувач ОНС «доктор філософії» першого року навчання Ілля Кащеєв під керівництвом к.б.н., доц. Світлани Старовойтової провів лабораторне заняття на тему «Пробіотичні властивості мікроорганізмів - представників нормальної мікрофлори людини. Вимоги до пробіотичних штамів - основи пробіотиків та продуктів функціонального харчування» для здобувачів третього курсу ОС «бакалавр» у межах вибіркової дисципліни «Технологія пробіотиків».

Екзополісахариди мікробного походження широко застосовуються в промисловості: як стабілізатори у хлібопекарській технології, замінники плазми крові, компоненти твердих капсул для лікарських засобів, а також як складники масок для обличчя.

Анастасія Охмакевич, здобувачка ОНС «доктор філософії» першого року навчання, під час проходження педагогічної практики під керівництвом д.б.н., проф. Тетяни Пирог, після кількох лабораторних робіт вийшла на новий рівень – проведення лекційних занять. Анастасія провела цікаву лекцію на тему «Біогенез вторинних метаболітів. Біосинтез екзополісахаридів» з дисципліни «Біохімічні основи мікробного синтезу» для здобувачів третього курсу ОС «бакалавр».

Контроль якості хлібопекарських пресованих дріжджів (Saccharomyces cerevisiae) є фундаментальним етапом забезпечення стабільності технологічних процесів у харчовій галузі. Розуміння фізико-хімічних та біохімічних параметрів життєдіяльності дріжджової клітини дозволяє майбутнім біотехнологам не лише оцінювати відповідність продукції державним стандартам, а й прогнозувати поведінку мікроорганізмів у реальних умовах виробництва, зокрема при високому осмотичному тиску чи тривалому транспортуванні.

Теоретична підготовка в онлайн-форматі є важливою складовою навчання, адже дозволяє засвоїти базові поняття та підходи. Водночас заняття в лабораторії залишаються незамінними, оскільки саме вони формують навички роботи з культурами мікроорганізмів, поживними середовищами і обладнанням та дають відчуття реального дослідницького процесу.

Здобувачка ОНС «доктор філософії» першого року навчання Анастасія Охмакевич у рамках педагогічної практики під керівництвом д.б.н., проф. Тетяни Пирог провела лабораторну роботу №4 «Біосинтез каротиноїдів Rhodotorula glutinis (початок)» з дисципліни «Продукти мікробного синтезу як харчові добавки», теоретична частина якої була попередньо детально розібрана в онлайн-режимі.

Мікробіом людини сьогодні - це не просто об’єкт наукового інтересу, а один із ключових ресурсів сучасних біотехнологій. Саме з нього походять перспективні пробіотичні мікроорганізми, здатні підтримувати здоров’я людини та відкривати нові можливості для створення інноваційних продуктів. І що важливо - ці процеси можна не лише вивчати теоретично, а й досліджувати безпосередньо в лабораторії вже під час навчання.

У ході педагогічної практики здобувач ОНС «доктор філософії» першого року навчання Ілля Кащеєв під керівництвом к.б.н., доц. Світлани Старовойтової провів лабораторне заняття на тему «Мікробіом людини як джерело пробіотичних мікроорганізмів» у межах вибіркової дисципліни «Технологія пробіотиків» для здобувачів третього курсу ОС «бакалавр».