Чи можуть хімічні речовини, використані десятки років тому, досі залишатися в довкіллі?

Чому забруднювачі, які ніколи не застосовувалися в Арктиці, виявляють у тканинах білих ведмедів? І як сучасні лабораторії здатні знаходити сліди небезпечних сполук у повітрі, воді, ґрунті та харчових продуктах на рівні кількох трильйонних часток грама?

Відповіді на ці запитання шукали аспірант кафедри біотехнології і мікробіології Всеволод Герасименко та аспірант кафедри експертизи харчової продукції Сергій Якименко під час міжнародного стажування в межах XXII Міжнародної літньої школи RECETOX, що проходила 15–18 червня 2026 року в Університеті Масарика (м. Брно, Чеська Республіка).

Що таке стійкі органічні забруднювачі?

Основною темою школи стали стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) – особлива група хімічних речовин, які становлять глобальну екологічну проблему. Їхня небезпека полягає не лише у токсичності, а й в тому, що СОЗ практично не руйнуються в природі, накопичуються в живих організмах і можуть переноситися на тисячі кілометрів повітряними та водними потоками. До таких сполук належать деякі пестициди, промислові хімікати, а також діоксини й фурани, які утворюються під час неповного згоряння різних матеріалів. Через здатність накопичуватися в харчових ланцюгах вони можуть зрештою потрапляти до організму людини навіть далеко від місця свого утворення. Саме для обмеження використання та контролю цих речовин діє Стокгольмська конвенція – міжнародна угода, до якої приєдналася й Україна в 2007 році.

Як шукають невидимі забруднювачі?

Під час навчання учасники ознайомилися з повним циклом аналізу СОЗ: від відбору проб до отримання результатів на високоточних аналітичних приладах. Практичні заняття проходили в лабораторіях RECETOX – одного з провідних європейських центрів дослідження токсичних речовин у навколишньому середовищі. Молоді науковці працювали з реальними зразками повітря, вивчали методи екстрагування забруднювачів та особливості їх підготовки до аналізу. Особливу увагу було приділено сучасним методам газової хроматографії та мас-спектрометрії (GC-EI-MS/MS та GC-APCI-MS/MS). Саме ці технології сьогодні дозволяють виявляти надзвичайно низькі концентрації небезпечних речовин і контролювати їх присутність у навколишньому середовищі та харчових продуктах.

Від моніторингу до відновлення довкілля

Окремий інтерес викликали сучасні підходи до біоремедіації – використання живих організмів для очищення забруднених територій. Під час обговорень і презентацій учасники ознайомилися з міжнародним досвідом застосування мікроорганізмів і рослин для відновлення ґрунтів, забруднених небезпечними органічними речовинами. Для України ця тема набуває особливої актуальності через наявність застарілих складів пестицидів та екологічні наслідки воєнних дій.

Україна на міжнародній науковій карті

У межах програми літньої школи аспіранти НУХТ представили доповідь про сучасний стан моніторингу стійких органічних забруднювачів в Україні. У презентації було розглянуто наявну систему контролю СОЗ, її сильні сторони, існуючі прогалини та перспективні напрями розвитку. Завершенням програми стало відвідування Національної метеорологічної обсерваторії Кошетіце – однієї з ключових європейських станцій фонового моніторингу атмосфери, де здійснюються довготривалі спостереження за забрудненням повітря та глобальними змінами довкілля.

Участь у подібних міжнародних заходах дозволяє молодим науковцям не лише отримувати нові знання, а й долучатися до світової дослідницької спільноти, переймати сучасні методики та формувати професійні контакти, необхідні для розвитку української науки. Саме так формується майбутнє екологічного моніторингу, безпечності харчових продуктів і сучасної біотехнології.