Здобувачі вищої освіти кафедри біотехнології і мікробіології продемонстрували високий рівень наукової підготовки та здобули перемогу у міжнародному конкурсі студентських наукових робіт «Black Sea Science 2026» за напрямом Food Science and Technologies, що проводився на базі Одеського національного технологічного університету.
За результатами конкурсу наукова робота «Bioaccumulation of iron by yeast and prospects for their use for food fortification», виконана здобувачами освіти спеціальності «Біотехнології та біоінженерія» – студентом 4 курсу бакалаврату Максимом Клименком, аспіранткою Ганною Бондар та магістранткою Олександрою Пархомовою – під науковим керівництвом доцентки Вікторії Красінько, була відзначена ІІ місцем.
Важливо відзначити, що конкурс проводився англійською мовою: як науковий проєкт, так і його представлення були підготовлені англійською, а доповідь успішно презентував Максим Клименко. Такий формат участі свідчить про високий рівень англомовної підготовки здобувачів освіти та їх готовність до повноцінної інтеграції у міжнародний науковий простір.
Представлене дослідження присвячене актуальній проблемі сучасної харчової біотехнології – підвищенню ефективності збагачення харчових продуктів біодоступними формами заліза. У роботі обґрунтовано використання дріжджів як природних біоакумуляторів мікроелементів та перспективних носіїв заліза для створення функціональних харчових інгредієнтів.
У ході дослідження визначено ключові технологічні параметри, що впливають на процес біоакумуляції заліза клітинами Saccharomyces cerevisiae, зокрема склад поживного середовища, джерело заліза, рівень аерації та значення pH. Встановлено оптимальні умови культивування, які забезпечують ефективне накопичення заліза при збереженні життєздатності клітин. Окрему увагу приділено обґрунтуванню використання мелясного середовища як економічно доцільного та технологічно перспективного для масштабування процесу.
Отримані результати підтверджують потенціал використання збагачених залізом дріжджів як функціонального інгредієнта для харчової промисловості. Такий підхід дозволяє підвищити біодоступність заліза та мінімізувати негативні органолептичні ефекти, що часто супроводжують використання неорганічних солей заліза у харчових продуктах.
Окремо варто підкреслити, що цей результат став можливим завдяки злагодженій роботі наукової команди, яка об’єднала здобувачів різних рівнів підготовки – бакалаврського, магістерського та PhD. Така міжрівнева співпраця є важливим елементом формування сучасного наукового середовища та розвитку дослідницьких компетентностей студентів.
Щиро вітаємо авторів роботи та наукового керівника з вагомим досягненням, яке є свідченням високого рівня підготовки здобувачів освіти та розвитку наукових досліджень на кафедрі. Бажаємо подальших успіхів, нових ідей та яскравих перемог!
