30 серпня стало для мене знаковим днем – днем, коли я вперше переступила поріг Національного університету харчових технологій як студентка. Це було водночас хвилююче та захопливо, адже я розуміла, що попереду мене чекають нові знайомства, знання та можливості.

Найперше, що вразило, це те, що величезний університетський двір був заповнений молоддю, яка з цікавістю та нетерпінням чекала початку нового етапу в житті. Атмосфера була святкова та водночас хвилююча — кожен із присутніх розумів, що сьогодні починається доросле буття.

Кожен випускник школи, який планує здобувати вищу освіту в Україні ретельно моніторить інформацію про університети, які здійснюють підготовку за омріяною спеціальністю. Так робила і я протягом старших класів, і після ретельного ознайомлення з усіма закладами вищої освіти України перевагу надала саме Національному університету харчових технологій.

Вперше я дізналась про тепер вже НАШ університет, відвідуючи "Фармацевтичний завод "БІОФАРМА", як учасник олімпіад. Уважно вивчаючи сайт університету, мене вразили значні преваги навчання та освітньої програми, а саме: унікальний досвід підготовки фахівців у галузі біотехнології, співпраця зі стейкхолдерами, три освіти в одній, наявність інноваційних технологій навчання та сучасна матеріально-технічна база.

Мій перший день в університеті був наповнений великими очікуваннями щодо мого подальшого перебування тут. Я відчула тісний зв’язок всіх тих, хто знаходився в актовій залі протягом урочистої посвяти в студенти. Таланові здобувачі, які виступали на цьому святі, надихнули мене на те, щоб в майбутньому зробити щось схоже вже для наступних вступників.

Невеличка екскурсія, яку нам провели територією університету, змусила мене трішки розгубитися. Мені було складно розібратися в цих переходах, але я думаю, що через деякий час все стане зрозумілим. Також, я була в захваті від університету зсередини. Коли я побачила його не на фото, а в живу, мені він сподобався набагато сильніше, ніж я очікувала.

Ще в дитинстві, я загорілася ідеєю вступити саме до НУХТ, слухаючи історії свого батька про навчання в цьому університеті і цікаве студентське життя. Незважаючи на всі перешкоди, які виникли перед всіма українцями в останні роки, я також стала студенткою, втіливши мрію в реальність.

Це було неймовірно - перший день в університеті. Місяць потому я згадую це з таким же хвилюванням.

Спершу ми зібралися групою перед головним корпусом разом з молодшим куратором. Познайомившись, ми пішли в актовий зал, де мала відбутися посвята в студенти. Мені ж випала честь взяти ключ знань, я була дуже рада. Особливе враження на мене справила промова ректора, який ще більше запалив бажання вчитися в багатьох першокурсників, підтвердивши правильність їх вибору.

Моя історія знайомства з Національним університетом харчових технологій (НУХТ) почалася в Instagram. Я знайшла НУХТ в Instagram і слідкувала за студентським життям. Мені дуже подобалося, що НУХТ активно веде свою сторінку і можна побачити, чим живе університет. Навесні я побачила, що в НУХТ проводитимуться «Біотехнологічні студії». Це проєкт НУХТ для учнів старших класів, який реалізується за підтримки фармацевтичної компанії «Артеріум». Я зрозуміла, що для мене це можливість відчути атмосферу університету, а головне спробувати себе в ролі студента-біотехнолога.

Перші кроки знайомства були сповнені хвилювання та тривоги. Я знайомилася з викладачами та студентами. Найбільш приємно було те, що і студенти, і викладачі відкриті до спілкування і вони з тобою на одній хвилі. Я побачила активну студентську діяльність, творчі гуртки, дружній колектив. Тоді я зрозуміла, що НУХТ – це не просто навчальний заклад, а ще й місце, де формуються та здійснюються мрії та амбіції.