Завершила свою роботу XIV Міжнародна науково-технічна конференція «Наукові проблеми харчових технологій та промислової біотехнології в контексті євроінтеграції». Викладачі та здобувачі кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ, які є учасниками студентського наукового гуртка «BIOTECH», долучилися до роботи Секції 1 «Промислова біотехнологія, процеси та апарати харчової, мікробіологічної та фармацевтичної промисловості».
Роботу секції очолював завідувач кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ, професор Віктор Стабніков, який забезпечив високий науковий рівень обговорень і конструктивну дискусію між учасниками.
Загалом на секцію було подано 22 тези доповідей, що охоплювали як біотехнологічні напрямки, так і дослідження з процесів і апаратів харчової, мікробіологічної та фармацевтичної промисловості. Така активність свідчить про зацікавленість наукової спільноти актуальними проблемами галузі та про динамічний розвиток наукових досліджень у цих сферах.
У межах секції були представлені результати низки ґрунтовних наукових досліджень, що охоплюють сучасні технології, роботизовані рішення, біоінженерію та прикладні аспекти біотехнологічних процесів. Особливу увагу учасників привернули доповіді молодих учених кафедри, кожна з яких відзначалася актуальністю та практичним значенням.
Так, магістрант другого року навчання Володимир Вербіян (науковий керівник – к.б.н., доц. Оксана Скроцька) у своїй доповіді «Біотехнологічні підходи до отримання феритинових наносфер для цільової доставки доксорубіцину» представив перспективний напрям нанобіотехнології — створення феритинових наносфер як платформи для адресного транспортування протипухлинних препаратів. Запропонований підхід дозволяє підвищити ефективність доксорубіцину та мінімізувати його токсичний вплив, що є актуальним завданням сучасної фармацевтичної біотехнології.
Здобувач ОНС «доктор філософії» першого року навчання Костянтин Голдак (науковий керівник – д.т.н, проф. Віктор Стабніков) зробив доповідь на тему: «Мікроінкапсуляція пробіотиків у різних матрицях: важливість для покращення якості життя людини». У виступі було розкрито роль мікроінкапсуляції як технології захисту пробіотичних культур від впливу несприятливих факторів травного тракту. Доповідач детально описав ефективність різних матриць, підкресливши їх значення для створення нових поколінь функціональних харчових продуктів із підвищеною біодоступністю живих клітин.
Здобувач ОНС «доктор філософії» другого року навчання Всеволод Герасименко (науковий керівник – к.т.н., доц. Вікторія Красінько) підготував англомовні тези на тему «Bioactive compounds of Ganoderma lucidum and their significance for infection control in aquaculture». У доповіді він акцентував увагу на антимікробних та імуномодулювальних властивостях біоактивних метаболітів грибів Ganoderma lucidum та продемонстрував перспективи заміни традиційних антимікробних препаратів у системах інтенсивної аквакультури природними біорегуляторами, що підсилює безпечність і сталість виробничих процесів.
Здобувач четвертого курсу бакалаврату Максим Клименко (науковий керівник – к.т.н., доц. Вікторія Красінько) за участі аспірантки третього року навчання Ганни Бондар підготував усну доповідь на тему: «Вплив складу поживного середовища та стадії розвитку культури на акумулювання заліза дріжджами Saccharomyces cerevisiae» Представлені результати висвітлюють механізми біоакумуляції мікроелементів дріжджовими культурами та демонструють, як зміна поживного середовища може регулювати накопичення заліза. Отримані дані становлять інтерес для біотехнологій збагачення харчових продуктів та створення біоактивних добавок.
Участь науковців кафедри у конференції підтверджує високий рівень їх наукової підготовки та зацікавленість у вирішенні актуальних завдань сучасної біотехнології. Представлені доповіді демонструють різноманітність напрямів досліджень – від наномедицини до біотехнології функціональних продуктів та аквакультури.
Кафедра висловлює подяку організаторам конференції за можливість представити результати досліджень і долучитися до професійного обговорення викликів та перспектив розвитку галузі.
