Ні для кого не секрет, що найбільш актуальні знання та практичний досвід можна отримати від того, хто володіє не лише ґрунтовними теоретичними відомостями, а й сам в реальних виробничих чи лабораторних умовах перевірив на практиці ефективність тих чи інших технологій і методів. Тому, спілкування з фахівцями-практиками сприяє підвищенню професійного рівня здобувачів освіти. Студенти-біотехнологи, як ніхто цінують такі можливості. Ось і цього разу, коли їм запропонували приєднатись до гостьової лекції від провідного наукового співробітнику Центру Біомедичних Досліджень Медичного Інституту СумДУ Сергія Кириленка на тему «Від лабораторії до виробництва: як це відбувається у ЄС», вони відгукнулись і ні на мить не пошкодували про таке рішення. Адже лекція виявилась не лише надзвичайно змістовною, й певною мірою мотивуючою.

Харчові добавки – речовини, що додаються в продукти харчування для поліпшення їх зовнішніх якостей, смаку, для збільшення терміну зберігання. В останні роки все складніше знайти продукти, в які б їх не вносили. Навпаки, кількість харчових добавок постійно збільшується, все частіше зустрічаються незнайомі назви. У продукти додають підсолоджувачі, ароматизатори, загусники, консерванти і барвники. Суперечки щодо необхідності цих речовин не вщухають. Ставлення до харчових добавок різне, але рідко можна зустріти байдужу людину, адже вони впливають на здоров'я. Одні вчені стверджують, що харчові добавки нешкідливі, а інші вважають їх винуватцями чи не всіх хвороб людства.

Нещодавно ми вже писали про те, що в рамках дисципліни «Сучасні фармацевтичні технології» для магістранти І-го року навчання мали можливість пройти ряд тренінгів організованих фахівцями корпорації «Артеріум» у режимі Zoom конференцій. Цього разу ми хочемо розповісти про другий тренінг, який стосувався теми співбесіди та складання резюме.

«Розкажіть про себе, назвіть свої позитивні та негативні сторони, чому Ви обрали саме нашу компанію?» – на ці та багато інших питань дуже невпевнено відповідає людина, коли вперше приходить на співбесіду. І перед нами постає страх та скутість. Хтось скаже: «Якщо і провалиш, то що з цього, в тебе ж попереду буде ще безліч співбесід». А що робити, якщо це робота Вашої мрії?

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України №1457 від 24 листопада 2020 р. «Про проведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей у 2020/2021навчальному році» Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди визначено базовим закладом вищої освіти для проведення у 2020-2021 н.р. ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Біологія».

На конкурс надійшло 68 студентських наукових робіт із 39 закладів вищої освіти. Для участі у ІІ турі від кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ було подано дві наукові роботи магістрантів ІІ року навчання. Назар Видасов виконав роботу «Вплив інсуліну на метаболізм глюкози і біологічні властивості клітин раку молочної залози людини нових постійних ліній», Сергій Вискірко – «Вплив активності желатиназ на мікрометастази хворих на рак шлунку».

Весна це завжди гаряча пора для здобувачів 4 курку, адже, без перебільшення, вони знаходяться за крок до захисту кваліфікаційної роботи бакалавра. Передує цій важливі події не менш відповідальна – представлення і захист курсових проектів з дисципліни «Харчова біотехнологія». В рамках виконання цього курсового, кожен зі здобувачів мав підібрати технологію виділення та очищення цільового біотехнологічного продукту. І, повірте, для того щоб розробити подібний проект майбутні бакалаври мають знати усі особливості як продуцента так і цільового продукту та використати ці знання для обґрунтування і вибору способів, допоміжних речовин та обладнання для процесів виділення, очищення,  концентрування тощо.