Пандемія коронавірусу, що нажаль не вщухає, створила суттєві перешкоди перед абітурієнтами та їх батьками у яких саме на часі питання вибору майбутнього фаху та університету. Саме тому, в умовах карантинних обмежень, викладачі кафедри біотехнології і мікробіології (БТМ) вже не вперше ефективно використовують сучасні способи комунікації з майбутніми абітурієнтами.

Ось і напередодні (17 січня 2021 року) відбулась запланована онлайн-зустріч з учнями 10-х та 11-х класів, вихованцями гуртка Лабораторії експериментальної біології Київського палацу дітей та юнацтва на чолі з керівником гуртка Карєвою Міліцею Олександрівною, які є постійними відвідувачами різних профорієнтаційних заходів нашої кафедри починаючи від екскурсій та майстер-класів на кшталт «Кольори мікробіології» і закінчуючи традиційними днями відкритих дверей. Викладацький склад кафедри БТМ представляли доценти Наталія Грегірчак (декан факультету БТЕК) і Світлана Тетеріна, а також асистент Віктор Удимович. Не втратили нагоди поспілкуватися із абітурієнтами наші активісти, здобувачі кафедри БТМ Анна Ярова (магістрантка І-го року), Юлія Іванченко (студентка 3-го курсу) та Анна Косяк (студентка-першокурсниця), що залюбки долучилися до зустрічі.

Карантин не є перешкодою для саморозвитку в галузі Біотехнології та біоінженерії. Маючи натхнення в пошуку та пізнанні чогось нового, виникає питання: а де ж дізнатись, що досліджують сучасні науковці? Першим на думку спадає пошук інформації в інтернеті, книгах, наукових публікаціях тощо. Проте іншим сучасним варіантом є віртуальні наукові конференції.

Існує декілька шляхів як відвідати конференціїї такого формату. По-перше, пошук безкоштовних конференцій, проте в більшості випадків вони стосуються суто загальних тем. По-друге, пошук платних від зарубіжних університетів. І третім, найбільш оптимальним варіантом є отримання гранту на відвідування.

Час навчання промайнув дуже швидко. Здається, тільки вчора ми писали фахове вступне випробування, а сьогодні ми вже закрили першу сесію як магістри. Дуже шкода, що більшу частину семестру ми навчалися он-лайн, однак це не зашкодило нам знайти спільну мову з усіма викладачами та звикнути до нової групи. Хоча іноді під час пар і були невеликі технічні проблеми, ми можемо із впевненістю сказати, що даний семестр пройшов дуже продуктивно.

Впродовж даного семестру ми писали обґрунтування теми магістерської роботи. Обрати тему ми могли самостійно, що дозволило нам вибрати напрямки, які нас найбільше цікавлять. Нами було вирішено присвятити свої дослідження вивченню антибактеріальних та антифунгальних властивостей базидіоміцетних грибів. Наукову роботу за даною тематикою ми виконуємо у відділі мікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного. Вдало написане обґрунтування значно спростить написання літогляду для майбутньої магістерської роботи. Незважаючи на те, що ми із викладачами працювали дистанційно, їх консультації допомагали нам зрозуміти, на які моменти необхідно звернути увагу, а підтримка нашого керівника – Красінько Вікторії Олегівни завжди підбадьорювала і додавала натхнення.

Осінь – час випробувань для будь-якого студента. Отже, вступивши на омріяну спеціальність за ОПП «Фармацевтична біотехнологія» нові завдання не змусили себе чекати. Написання обґрунтування вибору тематики магістерської роботи – це той фундамент і база, які кожен БТЕКівець має створити для успішного початку. Це 80% нашого майбутнього диплому. І знаєте, навіть зважаючи на те, що ми могли самостійно обрати тему на свій розсуд, насправді це виявилось не так то і легко. Проте маючи наставника – свого керівника Скроцьку Оксану Ігорівну перешкоди одразу зникають. Вона не лише допомогла мені обрати тематику, але й вибудувала структуру правильного підходу як варто знаходити і опрацьовувати потрібний матеріал, а також розподілити свій тайм-менеджмент, щоб все встигати. І як то кажуть: «Все пішло як по маслу». Ми – майбутні магістри, а тому тематики у нас не з легких. Моя – «Використання мікроорганізмів у якості систем експресії для отримання субодиничних вакцин». На сьогодні ця тема є надзвичайно цікавою і актуальною, враховуючи нинішній період пандемії. Ви знали, що на відміну від традиційних вакцин для створення яких невід’ємним етапом є вирощування інфекційних віріонів, нереплікуючі субодиничні вакцини на основі рекомбінантних білків не потребують інфекційного агента у їх складі, а тому вважаються більш безпечними та стабільними, ніж традиційні вакцини. А також зменшують ризик побічних імунологічних ефектів і не потребують збереження в рефрижераторах.