Для магістрантів першого року навчання спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» знову випала чудова можливість дізнатись про ринок фармацевтичних компаній, а за тим і про можливість працевлаштування. Адже як не як, а у магістрантів-біотехнологів попереду новий щабель життя – пошук та влаштування на роботу за спеціальністю. Отож на цей раз на кафедру біотехнології і мікробіології НУХТ завітала співробітниця ТОВ «Фармекс Груп» – Надія Присяжна, яка займає посаду начальника відділу з управління персоналом.

ТОВ «Фармекс Груп» досить нова фармацевтична компанія, яка створена у квітні 2010 року на базі потужностей Науково-виробничого кардіологічного та онкологічного центру «Макс-Велл» (м. Бориспіль) після зміни стратегічного інвестора україно-американського проекту.

Напевно, кожен студент з нетерпінням чекає весни, а особливо травневих довгоочікуваних вихідних, закінчення навчального семестру і, звичайно, передчуття літа. А як щодо школярів-одинадцятикласників? Чим цікавий для них травень? Приходить надзвичайно хвилююча та важлива пора- прощання зі школою, організація випускного вечора; особливо важко дівчатам, які ніяк не можуть обрати випускну сукню… Але найважливіше – складання ЗНО, нелегкий вибір ВНЗ та, відповідно, майбутньої професії.

Під час травневих вихідних студентка групи БТ-1-1 Рачковська Антоніна вирішила завітати до школярів-одинадцятикласників і розповісти їм про наш університет та спеціальність «Біотехнології і біоінженерія», за якою сама успішно навчається у НУХТ. Її тепло зустріли у рідному Кам'янець-Подільському НВК #3 у складі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та ліцею Хмельницької області, у Кам'янець-Подільській ЗОШ І-ІІІ ступенів #10 Хмельницької області, а також у Кам'янець-Подільському ліцеї Хмельницької області, де вона поспілкувалась з учнями хіміко-біологічного профілю.

Нещодавно журналісти телеканалу 1+1 завітали на кафедру біотехнології і мікробіології НУХТ з метою підготовки сюжету щодо можливості реалізації в Україні наукових доробок вітчизняних учених у галузі біоцементації. Інтерв’ю на дану тему дав доктор технічних наук, доцент кафедри Стабніков Віктор Петрович. Ним було розроблено і протестовано в пілотному виробництві біоцемент за використання уреазо-продукуючих бактерій Bacillus sp. VS1 та Yaniella sp. VS8 та оптимізовано середовище для промислового виробництва біоцементу.

Віктор Петрович вперше розробив метод інактивації росту бактеріальних клітин Yaniella sp. VS8 з селективним збереженням їхньої уреазної активності. Розроблена ним біотехнологія отримання рідкого біоцементу на основі біовідновлення залізної руди залізо-відновлювальними бактеріями до розчинного заліза (II), завдяки анаеробному окисленню органічних відходів може бути використана на практиці.

Гордістю університету є його випускники. Колись, ще зовсім юні, вони вперше входили в стіни рідного університету. У них було стільки планів, очікувань, нових емоцій. Будучи студентами, вони отримували освіту, складали іспити, брали участь у суспільному житті кафедри, факультету, університету. Вони росли та дорослішали, писали сторінки історії вищого навчального закладу. А сьогодні – це вже випускники, які побудували успішні кар’єри й з посмішкою згадують про студентські роки.

Продовжуємо цикл публікацій про наших найкращих випускників 2019 року.

 Володимир Федоренко (інженер-технолог дослідно-промислової дільниці відділу трансферу технологій ПАТ «Фармак»):

– голова студентської ради гуртожитку 2016-2018 рр.;

– активний учасник культурно-масового життя факультету БТЕК;

– нагороджений Почесною грамотою за зразкове виконання службових обов’язків і особистий внесок в організацію навчального і виховного процесу впродовж 2017-2018 н.р.

Далі буде

22 квітня в рамках дисципліни «Молекулярна біотехнологія» для магістрантів спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» відбулась гостьова лекція на тему «Полімеразна ланцюгова реакція: від теорії до практики» від провідного фахівця напряму агрогеноміки компанії «BioLabTech» Вадима Копича.

Лекція відбулась у формі дискусії, а Вадим в доступній формі пояснив тонкощі методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) від історії відкриття Кері Маллісом до сучасних модифікацій. На початку Вадим вирішив дізнатись рівень підготовки наших студентів, тому задав велику кількість питань присутнім, типу «Структура ДНК та принцип комплементарності», «Суть методу та етапи ПЛР», «Роль Thermus aquaticus у реалізації ПЛР» тощо. Студенти відповіли на поставлені питання і наш гість був приємно вражений, що йому не потрібно детально зупинятись на теорії, а відразу перейшов до огляду модифікацій даного методу, що використовуються у сучасних лабораторіях.