Ми над цим не замислюємось, але людський організм знаходиться у постійному взаємозв’язку із довкіллям, без чого він не може функціонувати. Речовини, що надходять у наш організм із навколишнього середовища, впливають на процеси життєдіяльності організму. І нам надзвичайно важливо знати, які речовини корисні нам, і в яких кількостях, а що шкідливо й до якої міри. Зробити це, завдяки вмінню використовувати потенціал живих організмів у процесах біоіндикації та біомоніторингу, можуть фахівці з природоохоронних біотехнологій. Саме екобіотехнологи, як їх ще можна назвати, отримують знання і вміння, що допомагають їм гармонізувати взаємовідносини людини і природи.

Як тільки я прийшла подавати документи на вступ до університету, то люди, що знаходились в приймальній комісії, були дуже хороші та привітні. І це дуже тішило, адже ми, на той час вступники, робили перший крок у доросле життя і були в невідомості перед майбутнім. І от вже минув рік навчання в НУХТ на факультеті біотехнології та екологічного контролю... Час летить дуже швидко – наче вчора ми знаходились в актовій залі на посвяті і дивились на захоплююче свято для нас!

Металеві наночастки привертали увагу вчених понад століття і в даний час широко використовуються в різноманітних напрямках. Вони знаходяться в центрі уваги через їхній величезний потенціал у галузі нанотехнологій.

Створення наночасток відповідного розміру, форми та дисперсності є одним із завдань сучасної нанобіотехнології. Удосконалення біологічних методів біосинтезу наночасток може дозволити розширити їх використання у різних сферах, оскільки ці характеристики у цьому випадку можна контролювати, оптимізуючи умови культивування біологічних об’єктів, використовуваних в синтезі. Морфологія наночасток може бути змінена при біосинтезі з використанням різних значень pH, температури та інших умов культивування.

На сучасному етапі неможливо уявити собі жодної галузі людської діяльності, де не знаходила б свого застосування біотехнологія. Не є винятком і харчова промисловість. Якщо поміркувати, то виявиться, що більшість сучасних харчових технологій беруть свій початок з біотехнології. Так, перші відомі нам з історії харчові продукти: хліб, пиво, вино, оцет люди здавна одержували методами біотехнології, нічого, щоправда, не підозрюючи про існування мікроорганізмів.

Сьогодні складно уявити існування харчової промисловості без дріжджів. Нікого не здивуєш фактом незамінності використання дріжджів у технологіях виробництва хліба і ферментованих напоїв. А для людей, залучених до світу науки, відомо і про незамінність дріжджів як продуцентів біологічно активних сполук і об’єктів генетичних маніпуляцій. Проте досі одна із цікавих властивостей залишається terra incognita для багатьох дослідників. Дріжджі можуть «вбивати», іншими словами, виявляти антагоністичні властивості проти інших чутливих мікроорганізмів. Здатність ставати кілерами дріжджам надають особливі екзометаболіти білкового походження, так звані кілер-токсини. Така здатність до токсиноутворення надає переваги кілерним дріжджам у конкуренції за субстрат у межах мікробної спільноти.