Металеві наночастки привертали увагу вчених понад століття і в даний час широко використовуються в різноманітних напрямках. Вони знаходяться в центрі уваги через їхній величезний потенціал у галузі нанотехнологій.

Створення наночасток відповідного розміру, форми та дисперсності є одним із завдань сучасної нанобіотехнології. Удосконалення біологічних методів біосинтезу наночасток може дозволити розширити їх використання у різних сферах, оскільки ці характеристики у цьому випадку можна контролювати, оптимізуючи умови культивування біологічних об’єктів, використовуваних в синтезі. Морфологія наночасток може бути змінена при біосинтезі з використанням різних значень pH, температури та інших умов культивування.

На сучасному етапі неможливо уявити собі жодної галузі людської діяльності, де не знаходила б свого застосування біотехнологія. Не є винятком і харчова промисловість. Якщо поміркувати, то виявиться, що більшість сучасних харчових технологій беруть свій початок з біотехнології. Так, перші відомі нам з історії харчові продукти: хліб, пиво, вино, оцет люди здавна одержували методами біотехнології, нічого, щоправда, не підозрюючи про існування мікроорганізмів.

Сьогодні складно уявити існування харчової промисловості без дріжджів. Нікого не здивуєш фактом незамінності використання дріжджів у технологіях виробництва хліба і ферментованих напоїв. А для людей, залучених до світу науки, відомо і про незамінність дріжджів як продуцентів біологічно активних сполук і об’єктів генетичних маніпуляцій. Проте досі одна із цікавих властивостей залишається terra incognita для багатьох дослідників. Дріжджі можуть «вбивати», іншими словами, виявляти антагоністичні властивості проти інших чутливих мікроорганізмів. Здатність ставати кілерами дріжджам надають особливі екзометаболіти білкового походження, так звані кілер-токсини. Така здатність до токсиноутворення надає переваги кілерним дріжджам у конкуренції за субстрат у межах мікробної спільноти.

Навіть в умовах нових реалій кафедра біотехнології і мікробіології продовжує покращувати навчальний процес та активно долучатися до розширення академічної мобільності своїх здобувачів. Так, цього літа, було підписано дві Угоди про співпрацю щодо реалізації програм академічної мобільності: з Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова та Національним університетом «Львівська політехніка».

«ЗНО, результати, подача документів, посвята – і от я вже студентка» – такими були мої перші думки, коли я йшла на свою першу пару... Саме того дня почалася нова сторінка мого справді дорослого життя – різнобарвна та неповторна!

З самого початку навчання найперше, що мене вразило до глибини душі – це надзвичайна доброзичливість та милосердність абсолютно усіх викладачів моєї кафедри. У кожного з них свій підхід та власне бачення предмета. Я познайомилася з новими дивовижними й винахідливими людьми. Нас швидко познайомили з історією нашого університету та факультету, розповіли про майбутні перспективи, показали власний музей НУХТу, навіть організували зустріч з колишніми студентами нашого університету, які в теперішній час чудово працевлаштовані та задоволені своїм життям!