Для студентів-біотехнологів справжньою несподіванкою було, вивчаючи дисципліну «Метотоди молекулярної біотехнології», отримати запрошення на гостьову лекцію у рамках проведення наукової конференції Університету Східного Лондона «Nature Inspired Solutions for the built Environment: integrated natural and engineered systems». Лекція складалася з двох частин: першу частину на тему «Imitating Natural Materials: A Philosophical Perspective» (Імітування природніх матеріалів та перспективи їх використання) провів Генрі Дікса (Dr Henry Dicks, Centre for the History and Philosophy of Science, University of Leeds, England), лектором другої, не менш цікавої частини – «Influence of fungal networks on soil behaviour» (Вплив грибного міцелію на геотехнічні показники ґрунтів) – був Dr Grainne El Mountassir, University of Strathclyde, Scotland.

Крім лекцій, здобувачі були запрошені послухати доповіді провідних науковців у сфері промислової біотехнології і біогеотехніки на денному засіданні конференції, яке було присвячено питанням адаптивності матеріалів до умов навколишнього середовища.

Дана конференція зібрала видатних науковців з усього світу для представлення і обговорення наукових рішень, які стосуються управління ресурсами, цифрових і роботизованих технологій разом із наземними інженерними дослідженням для створення сучасних міст.

Найочікуванішою була доповідь одного з перших випускників-біотехнологів НУХТ – професора Володимира Миколайовича Іванова та професора кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ Віктора Петровича Стабнікова. Їхня спільна наукова робота присвячена технології біоцементування та розробки доступних біоцементів. Слухачі дізналися, що використання звичайного цементу, наприклад для закриття шпарин у дамбі, спричиняє значне забруднення вод і повітря сполуками амоніаку. Альтернативою звичайному цементу є біоцемент, проте його вартість є вдвічі дорожчою. З метою зниження вартості біоцементу нашими вченими разом із професором Сатору Кавасакі з Університету Хоккайдо (Японія) було запропоновано бюджетні рішення для створення біоцементу із кісток – відходів м'ясопереробної промисловості та еластичних біополімерів, а також з вапняку, доломіту та цементного пилу шляхом бактеріального окиснення кальцій форміату/ацетату. Засідання секції було завершено доповідями доктора Хелен Мітрані із Ньюкаслського університету, присвяченої розробці інноваційної системи «thinking soils», а також доктора Сюей Ген з Ворицького університету, яка розповіла слухачам про екологічні техніки проведення земляних робіт для транспортної інфраструктури.

Дані лекції та можливість взяти участь у дуже авторитетній науковій конференції дала змогу здобувачам долучитися до новітніх та інноваційних наукових досліджень у сфері промислової біотехнології, а також ще раз упевнитися у твердженні, що за біотехнологами майбутнє. Враженнями поділися магістранти-біотехнологи:

«Ці лекції були корисними для кожного студента, оскільки ми мали змогу ознайомитися із науковими досягненнями іноземних вчених, які радо поділились своїм досвідом. Наразі тема процесів біоцементації набуває все більшого поширення та стає актуальнішою, залучення мікроорганізмів до подібних процесів в загальному є не тільки "модною", але і корисною тенденцією, оскільки, як відомо, біоцементація є альтернативою асфальтному покриттю. І хоча лекції та доповіді були англійською мовою, нам було все зрозуміло, адже доповіді супроводжувались цікавою візуалізацією у вигляді презентацій. Ми були раді, що змогли відвідати лекції та долучитись до цієї конференції, дякуємо професору Володимиру Іванову за нові враження та професору Віктору Стабнікову за організацію нашої присутності».

Анна Ярова

«Лекції та наступні доповіді на конференції дозволили зрозуміти, що наукові дослідження, які проводяться українськими вченими знаходяться на одному рівні із дослідженнями європейських вчених. Ознайомившись із представленими доповідями ми зрозуміли, що саме на даний момент цікаве для урбанізованого суспільства та дізналися про нові корисні властивості мікроорганізмів».

Світлана Бондарук

Підготувала магістрантка ОПП «Промислова біотехнологія»

Цапко Софія