Курсове проектування є невід’ємною складовою підготовки студентів-біотехнологів для їхнього подальшого успішного працевлаштування та реалізації отриманих навичок та знань. Саме тому, попри складний період в Україні, студенти ІV курсу кафедри біотехнології і мікробіології постійно консультуються зі своїми керівниками щодо виконання розділів курсового проекту з дисципліни «Основи проектування біотехнологічних виробництв». Під час зустрічей студенти постійно запитують та уточнюють: як краще підібрати обладнання, скомпонувати та гармонізувати між собою для майбутнього подальшого технологічного запуску; як краще оптимізувати та підібрати поживне середовище для культивування продуцентів обраного цільового продукту. Окрім цього постійно обговорюється одне з ключових питань, а саме: техніко-економічне обґрунтування, оскільки бачення майбутнього використання цільового продукту постійно змінюється в рамках ринкової економіки.

2020 рік став складним випробуванням для наукової спільноти та здобувачів кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ. Однак, для біотехнологів не існує проблем, які вони не могли б вирішити. Якщо зачинені територіальні кордони, то ми зайдемо через наукові. Так, аспіранти, магістранти та студенти 4 курсу вирішили підкорювати міжнародну конференцію «ACTUAL ENVIRONMENTAL PROBLEMS» (м. Мінськ, Республіка Білорусь) результатами науково-дослідних робіт. Опублікувати матеріали своєї роботи випала нагода к.б.н., доценту кафедри Старовойтовій С.О., здобувачам вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю 162 «Біотехнологія та біоінженерія» Лілії Ключці, Андрію Вороненку, Євгену Харченку, Дар’ї П’ятецькій, Ігору Ключці, магістрантам І та ІІ року навчання Марині Ярош, Наталії Клименко, Максиму Татані, Юлії Лазюці та студентці 4 курсу Валентині Жданюк. Звичайно, найважливішу роботу виконали наукові наставники, а саме викладачі кафедри біотехнології і мікробіології – Тетяна Павлівна Пирог та Оксана Ігорівна Скроцька, які допомагали здобувачам у написанні наукових праць.

Ні для кого не секрет, що від нашого настрою, почуттів та емоцій залежить дуже багато речей в нашому житті, але далеко не кожен може керувати ними чи хоча б «тримати себе в руках» у найбільш відповідальні моменти. Тому важко оцінити вагу тих знань, які нещодавно мали нагоду отримати від стратегічного партнера Корпорації «Артеріум» LLC TRIGLAV INTERNATIONAL студенти-біотехнологи. Отож, нещодавно бізнес-тренер Тетяна Ковтонюк провела захопливий вебінар на тему «Емоції: вороги чи помічники?».

Завдяки тренінгу учасники змогли дізнатись багато нового та цікавого: Тетяна пояснила, що таке емоційний інтелект, а також продемонструвала техніки завдяки яким можна керувати своїми емоціями та контролювати їх негативні прояви.

Не зважаючи на пандемію, студенти четвертого курсу продовжують вивчати природоохоронні біотехнології. Нещодавно на черговій практичній роботі нами було розглянуто методи знешкодження відходів у різних масштабах за допомогою споруд анаеробного біологічного очищення.

За допомогою яскравих презентацій кожне творче «конструкторське бюро» з числа студентів групи доповіло про різні сучасні конструктивні рішення. Так, ми дізнались більше про SBR-реактори, реактори з псевдорозрідженим шаром, UASB-реактори та гібридні реактори. Студенти пояснювали не тільки принцип роботи та характеризували переваги і недоліки тих чи інших споруд, а й розповідали про їх застосування, історію виникнення.

Для викладачів кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ вже стало традицією проведення лабораторних занять з генетики в режимі відео-конференції. Звісно здобувачі приймають участь дистанційно, проте мають змогу побачити весь процес виконання роботи на власні очі.

Нещодавно була проведена робота, що стосувалась дослідження частоти виникнення спонтанних мутацій у бактерій, що зумовлюють їх стійкість до антибіотиків. Цей процес можна виявити користуючись флуктуаційним тестом Лурія і Дельбрюка. Для виконання роботи необхідно мати суспензію клітин Escherichia coli і чашки Петрі із агаризованим середовищем, що містить стрептоміцин. Зробивши за схемою висів, чашки поміщають у термостат, а через добу можна аналізувати результати. Якщо у чашках буде спостерігатись приблизно однакова кількість стійких до стрептоміцину колоній E. coli, то результат буде свідчити про виникнення стійкості до антибіотику лише після контакту з ним (адаптаційна гіпотеза). В іншому випадку мова йтиме про виникнення стійких клітин ще до дії даного фактору (мутаційна гіпотеза).

Ми вже писали про те, як наші студенти не нудьгують на карантині не лише в будні, коли кипить навчання, а й на вихідних. Спочатку першокурсники змагались на шаховому турнірі, а цього разу – гуртом пограли у відому інтелектуальну гру "Що? Де? Коли?".

Як і решта масових заходів, цей також відбувався дистанційно – через платформу Zoom.

Серед охочих прийняти участь у такому захопливому дійстві були представники всіх курсів нашого факультету, навіть магістранти знайшли час пограти!

Наші ерудити мали змогу продемонструвати знання загального плану, зокрема щодо облаштування Всесвіту та його законів, космічних цікавинок, середовища існування людини та способів його збереження і покращення. А ще у перервах мали можливість просто поспілкуватись та обговорити важливі питання щодо власного студентського життя і сенсу існування в цілому.

АТ «Фармак» знову дав чудову можливість здобувачам проявити свої творчі та інтелектуальні здібності і поділитися фактично із усією країною набутими знаннями, адже на конференції школи молодих науковців зібралися дослідники із багатьох куточків нашої країни. Для участі у VІІІ науково-практичній конференції школи молодих науковців «Наука та сучасне фармацевтичне виробництво» було надіслано близько 50 тез, але зробити усні доповіді були запрошені не усі. Тож приємно, що наукові роботи магістрантів-біотехнологів саме кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ змогли зацікавити спеціалістів фармацевтичної компанії «Фармак». Значна частина тематик робіт науковців мали спільні аспекти, і в певні моменти конференція перетворювалась на дискусійний клуб із обговорення наукових досягнень. Після кожної доповіді не залишалося нічого іншого, крім як захоплюватися тими напрямками досліджень, якими нині займається наукова молодь.