Ні для кого не секрет, що в мирні часи нашу країну називали аграрною. І хоча зараз цей статус звучить дедалі рідше, основу економіки ще досі тримає саме ця ланка. Особливо гостро стоїть питання поставок зерна до всього світу. Війна порушила не тільки логістику, а й можливість проведення адекватної посівної кампанії. Окрім того, процеси вирощування цінних культур мають певні нюанси, які напряму впливають на вихідну сировину, як на її якість, так і на її кількість. Це різні збудники хвороб та шкідники, які мають негативний ефект та заважають рослинам спокійно рости та функціонувати. Вирішенням цього питання займається дуже цікава наука, яка має назву захист рослин.
Наші магістранти-промисловці ще у більш мирні часи почали опановувати дисципліну «Біотехнологічні методи захисту рослин». Разом із лектором дисципліни – Людмилою Буценко, студенти почали вивчати різні види засобів та препаратів для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин. Предмет дійсно несе важливу цінність, особливо зараз. Звісно, ніхто не міг здогадатися, що головними шкідниками наших рослин у 2022 році стануть не збудники чорної ніжки у перців, або ж колорадський жук для картоплі, а російські окупанти, які ціленаправлено обстрілюють наші родючі землі та наших людей, які на ній пораються. Та нашу державу не зупинити, а тому новини про вдалий засів 75% загальної посівної території не змусили себе довго чекати. Це означає лише те, що потреба у якісних та ефективних біопрепаратах, які захищають рослини, буде не малою.
Під час активних воєнних дій студенти ПБ-1-1м сумлінно опановували новий матеріал курсу. У вас ніколи не виникало питання стосовно скільки різних препаратів для захисту рослин виробляє наша держава? А в чому різниця між пестицидами, фунгіцидами та інсектецидами? Що з цього варто використовувати і для чого саме? На всі ці питання магістранти мали змогу знайти відповідь! Захист рослин – це не просто якась наука загального спрямування. Цей напрям розповідає про відмінність препаратів, які застосовуються в промисловому масштабі, їх дію, як позитивну, так і негативну, а також дозволяє усвідомити важливість різних біологічних агентів, які ефективно забезпечують як захист, так і нормальний ріст рослини.
Чимало хто з вас вже чув, що пестициди – це зло, яке вбиває все живе навколо культури, а потім потрапляє до організму людини та продовжує свій негативний вплив на здоровий людський організм? Але чи відомо вам, що пестициди – це величезна група препаратів, яка включає в себе гербіциди, бактерициди, альгіциди, інсектициди, фунгіцити та інші препарати. Тоді чому ж, знаючи, що всі ці речовини є небезпечними, ще досі використовуються для обробки посівних площ у великих масштабах? Багато хто з дослідників любить опускати той факт, що регулювання використання пестицидів відбувається на законодавчому рівні. Також, мало хто згадує, що ці препарати мають класифікацію, яка визначає їх токсичність. В дійсності також низка екологічних проблем їх застосування, але окрім потрапляння в їжу до людини, виділяють фактори виникнення резистентності та нових шкідників. Тому, доволі широко нині розглядається питання створення біологічних препаратів, які мають такий самий ефект, але мають меншу кількість негативних факторів.
«Біотехнологічні методи захисту рослин» розповідають не лише про використання мікроорганізмів у складі добрив та біологічних препаратів. В розрізі дисципліни ми розглянули застосування грибів та вірусів для виробництв захисних препаратів. Можна сказати, що захист рослин працює за принципом «клин клином вибиває», оскільки збудниками хвороб є всі ті самі біологічні агенти. Але, на відміну від патогенів, які уражають посіви, корисні мікроскопічні бійці виділяють речовини, які боряться з загрозою рослин. Окрім того, особливу увагу при виготовленні таких препаратів приділяють методам генної інженерії. За допомогою них створюють рослини, стійкі до хвороб та шкідників.
Тож, чи можуть наші магістри-промисловці врятувати світ від продовольчої кризи? Ми вважаємо – однозначно так! В рамках нинішньої ситуації даний курс є більш, ніж актуальним та важливим. Тому, ми вдячні лектору такої цікавої і необхідної для нас дисципліни – Людмилі Буценко, за те, що під час вкрай нелегкого для всіх часу знаходила можливість відповідати на всі запитання студентів та піти на зустріч при виникненні труднощів.
Ми впевнені, що опанувавши цей курс, стали ще ближче до перемоги!
магістрантка І року навчання, Ірина Ковшар
