Нещодавно відбулася XVII Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Біотехнологія XXI століття», в якій наші здобувачі-біотехнологи разом з керівниками взяли участь та оприлюднили результати наукових досліджень.
Наші здобувачі поділились особливостями своєї наукової роботи.
Юля Іванченко (здобувачка магістратури): «Мої тези, які були подані на міжнародну науково-практичну конференцію «Біотехнологія XXI століття» присвячені використанню наночастинок металів, стабілізованих поверхнево-активними речовинами мікробного походження, для боротьби із фітопатогенами. Сільське господарство займає одне із провідних місць серед галузей економіки України. Збудники хвороб рослин спричиняють до 35% зменшення потенційної врожайності сільськогосподарських культур. Тому питання розробки нетоксичних для людини та довкілля фітопрепаратів із високою антимікробною активністю щодо збудників хвороб рослин є надзвичайно актуальним».
Микита Іванов (здобувач PhD): «Метою наших досліджень було оцінити вплив живих та інактивованих клітин Bacillus subtilis БТ-2, а також відповідного супернатанту на біологічну активність (антимікробна, антиадгезивна та здатність до руйнування біоплівок) поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus ІMВ B-7241, синтезованих на гліцерині різного ступеня очищення. Зауважимо, що з’являється все більше публікацій про спільне культивування продуцентів антимікробних сполук з конкурентними мікроорганізмами (біологічними індукторами), у відповідь на наявність яких відбувається підвищення антимікробної активності цільового продукту. У результаті проведеної роботи встановлено можливість регуляції антимікробної та антиадгезивної активності, а також здатності до руйнування біоплівок поверхнево-активних речовин A. calcoaceticus ІMВ B-7241 внесенням у середовище культивування продуцента клітин конкурентних бактерій».
Марія Парфенюк (здобувачка магістратури): «Зважаючи на достатньо великий об’єм отриманих результатів досліджень активності поверхнево-активних речовин, мною було прийнято рішення щодо публікації даних у вигляді тез. Зокрема, було представлено дані щодо підвищеного руйнування мікробних біоплівок під впливом ПАР, синтезованих за дії дріжджового індуктора. Вдячна організаторам за таку представлену можливість взяти участь у міжнародній науковій конференції».
Аня Воробей (здобувачка бакалаврату): «Темою досліджень є розробка мікробних препаратів на основі поверхнево-активних речовин і фітогормонів Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017 та Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 для використання у рослинництві. Зважаючи, що одним із факторів, що знижують ефективність використання екзометаболітів цих штамів, є низька концентрація гіберелінів, одним із основних напрямків роботи є підвищення рівня їх синтезу. У ході проведених досліджень було встановлено, що внесення еритритолу – попередника біосинтезу фітогормонів гіберелової природи – у середовище культивування R. erythropolis ІМВ Ас-5017 та A. calcoaceticus ІМВ В-7241 дало змогу збільшити на кілька порядків концентрацію біологічно активних гіберелінів і збільшити таким чином ефективність їх використання у рослинництві».
Даша Благодир (здобувачка бакалаврату): «Враховуючи, що понад 80 % хронічних захворювань і близько 60 % усіх внутрішньо лікарняних інфекцій спричиняються мікроорганізмами у складі біоплівок, які можуть формуватися наприклад, на медичних приладах, ми пропонуємо використовувати мікробні поверхнево-активні речовини (ПАР), як ефективні деструктори бактеріальних біоплівок. Метою нашої роботи є дослідження здатності ПАР, синтезованих Acinetobacter calcoaceticus IMВ B-7241 за наявності у середовищі культивування грамнегативних бактерій Enterobacter cloacae С-8, руйнувати бактеріальні біоплівки. Таким чином, внесення біологічного індуктора E. cloacae С-8 свідчить про можливість підвищення ступеня руйнування даних біоплівок під впливом ПАР, синтезованих A. calcoaceticus ІМВ В-7241 за їх наявності у середовищі культивування продуцента».
Анастасія Охмакевич (здобувачка бакалаврату): «Останніми роками поверхнево-активні речовини (ПАР) мікробного походження привертають до себе увагу, так як мають значні переваги над синтетичними аналогами: легка біодеградабельність, відсутність токсичності, стабільність властивостей тощо. Також дані речовини можуть застосовуватись у різних галузях: медицина, фармацевтична, харчова, екологічна, нафтодобувна промисловість, сільське господарство тощо. Ми пропонуємо використовувати ПАР, синтезовані Rhodococcus erythropolis IMB Ac-5017 як антимікробні речовини. Проте, їх антимікробна активність є значно нижчою порівняно з іншими поверхнево-активними аміно-, рамно- і софоліпідам. У ході проведених досліджень встановлена можливість підвищення антимікробної активності ПАР Rhodococcus erythropolis IMB Ac-5017 щодо бактеріальних і дріжджових тест-культур до рівня інших відомих у світі поверхнево-активних речовин внесенням у середовище культивування живих клітин Saccharomyces cerevisiae БТМ-1 або відповідного супернатанту».
