Щороку здобувачі кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ приймають участь у осінній школі молодих науковців АТ «Фамак». І цей рік не став винятком. Так, 27-28 жовтня пройшла Х науково-практична конференція школи молодих науковців АТ «Фармак» на тему: «Наука та сучасне фармацевтичне виробництво».
Усні доповіді в даному заході представили учасники студентського наукового гуртка «BIOTECH»: здобувачка ІІ року навчання освітнього ступеня «магістр» Владислава Лозіна (науковий керівник – Вікторія Красінько); здобувачка І року навчання освітнього-наукового ступеня «доктор філософії» Валерія Потапенко та здобувач IV року навчання освітнього ступеня «бакалавр» Ростислав Коваль (науковий керівник – Оксана Скроцька).
Постерні доповіді представили: здобувач ІІ року навчання освітнього-наукового ступеня «доктор філософії» Микита Іванов, здобувачка IV року навчання освітнього ступеня «бакалавр» Дар’я Благодир, здобувачка І року навчання освітнього ступеня «магістр» Марія Парфенюк (науковий керівник – Тетяна Пирог); здобувачка ІІ року навчання освітнього ступеня «магістр» Анастасія Роженко (науковий керівник – Олександр Воронцов).
Здобувачі поділились своїми враженнями від участі в даній конференції:
Потапенко Валерія та Коваль Ростислав: «Нами була представлена доповідь щодо широкого використання наночастинок срібла (AgNPs) в медицині, способи їх отримання, а також властивості, які їм притаманні. Так, AgNPs використовуються у противірусній терапії, у складі біосенсорів, як антимікробні засоби, як носії для адресної доставки ліків, у складі стоматологічних матеріалів і косметичних засобів, як покриття медичних виробів із нержавіючої сталі, як антигени та препарати генної терапії. Крім того, були висвітлені результати наукової роботи, де ми отримували наночастинки срібла за допомогою дріжджів на базі кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ. Нам було дуже приємно бути частиною такого заходу, де був отриманий безцінний досвід, який в подальшому не один раз ще знадобиться. Дуже дякуємо організаторам конференції та всім до неї причетним людям за підтримку та таку легку, дружню атмосферу».
Микита Іванов: «Метою моєї постерної доповіді було дослідження впливу біологічних індукторів на синтез практично цінних поверхнево-активних речовин на гліцерині різної якості. У ході досліджень у лабораторії на базі кафедри мікробіології та біотехнології НУХТ були виявлені закономірності з регуляції антиадгезивних властивостей поверхнево-активних речовин щодо бактеріальних і дріжджових тест-культур за рахунок внесення у середовище культивування продуцента біологічних індукторів. Дуже радий отримати цей цінний досвід, який може слугувати підґрунтям для наступних досліджень».
Владислава Лозіна: «Я робила доповідь на тему «Противірусні метаболіти базидіоміцетів як перспективні фармацевтичні препарати в боротьбі з COVID-19». В ході дослідження була розглянута можливість використання біологічно активних речовин виділених з вищих грибів для створення безпечних, високоефективних та широкодоступних препаратів і методів лікування коронавірусної хвороби. Численні дослідження показують, що їстівні гриби можуть бути ефективними проти SARS-COV-2, оскільки поліпшують імунну відповідь організму, в той час як основною проблемою COVID-19 є зниження регуляції імунної системи. В результаті було приведено порівняльну характеристику біологічно активних речовин базидіоміцетів та механізмів їх дії. Було встановлено, що метаболіти базидіоміцетів родів Ganoderma, Auricularia, Flammulina, Lentinus, Lignosus, Inonotus, Trametes та Fomitopsis володіють широким спектром противірусної дії і є перспективною основою для створення профілактичних та терапевтичних засобів проти COVID-19».
Марія Парфенюк: «Уперше мені пощастило взяти участь у секції постерних доповідей науково-практичної конференції Школи молодих науковців АТ "Фармак". Моя доповідь була присвячена пошуку нових підходів щодо підвищення біологічної активності практично цінних поверхнево-активних речовин. Під час експериментальних досліджень у лабораторії на базі кафедри мікробіології та біотехнології НУХТ ми виявили, що внесення у середовище культивування бактеріального продуцента живих або інактивованих дріжджових клітин чи відповідного супернатанту дало змогу підвищити антимікробну активність синтезованих ПАР щодо бактеріальних і дріжджових тест-культур. Несказанно рада, що мала змогу бути учасником та одержувати неоціненний досвід від такої цікавої конференції».
Анастасія Роженко: «Моя постерна доповідь стосувалась отримання наноцелюлози, адже її використовують для лікування опіків. Аналізуючи літературу було показано біофізичні характеристики бактеріальної наноцелюлози та ефективність гідрогелевої пов'язки на її основі при лікуванні опіків. Встановлено, що її застосування забезпечує ефективне загоєння та очищення опіків. Також було проведено порівняння впливу різних концентрацій розчинів NaOH (1%, 5%, 10%) на синтезовані гідрогелеві плівки з метою вибору оптимальної концентрації лугу для їх очищення від залишків середовища та бактерій. Високі концентрації NaOH негативно впливали на механічну міцність плівок, тому з метою зменшення негативної дії лугу обрано найменшу його концентрацію (0,5-1%)».
Дар’я Благодир: «Моя постерна доповідь стосувалась дослідження здатності поверхнево-активних речовин, синтезованих А. calcoaceticus ІМВ В-7241 за наявності у середовищі культивування грамнегативних бактерій Enterobacter cloacae С-8 руйнувати бактеріальні біоплівки. Оскільки участь у такому заході для мене є вперше, точно можу сказати, що організація була дійсно на вищому рівні, всі доповідачі та учасники мали гідні та цікаві тематики власних досліджень, посмішки та щирість організаторів зробили дану конференцію з максимально дружньою атмосферою, і однозначно такий отриманий неоціненний досвід стане наступною сходинкою до майбутніх наукових звершень».
Ми щиро вдячні компанії «Фармак» за проведення таких чудових наукових конференцій, за надану можливість брати у них участь та реалізовувати себе в науковому напрямку!
