П’ять років промайнули вмить, і ось, ще ніби вчорашні першокурсники, вже стоять за трибуною, на фоні графіків та креслень, захищаючи свою диплому роботу, адже сьогодні пройшов перший день захисту біотехнологів-спеціалістів. Нарядні та схвильовані, вони заходять до аудиторії, де пройде «останнє заняття», а попереду, буквально через п’ять-сім хвилин, їх вже чекає нове життя. Та на шляху до цього нового початку стоять принципові, але завжди справедливі представники комісії у складі Яцюка Олександра Миколайовича, Денисюк Людмили Анатоліївни, Лич Інни Валентинівни, Волошиної Ірини Миколаївни, Пенчука Юрія Миколайовича та Євтушенко Ольги Володимирівни. І саме за ними останнє слово.

І ось вже всі в зборі, двері аудиторії зачиняються, а робота починається. До захисту запрошують першого студента, наступний готується. Мандраж, тремтіння, хвилювання. Коротка пауза. Студент розпочинає доповідь. Менш, ніж за десять хвилин кожен п’ятикурсник встигає коротко розповісти про свою роботу, зробивши акценти на найголовнішому, доповнюючи свої слова яскравими слайдами та кресленнями. Доповідь завершено. Але це тільки половина, легша половина, оскільки найскладніше тільки починається, адже тепер комісія задає свої запитання. Важко, іноді не до кінця впевнено, але завжди з надією на краще, кожен дає свої відповіді.

От і все. Захистився. Навчання закінчилось. І тепер студентів розділяють лише кілька днів до вручення дипломів і початку нової сторінки свого життя. А чи кричати весь вечір «спеціалісти» під гуртожитком чи ні – це вже кожен вирішує сам.