Не секрет, що четвертий рік навчання для кожного біотехнолога є найвідповідальнішим, адже мине ще трохи часу і кожен з них носитиме горде звання дипломованого спеціаліста. А який же спеціаліст без якісного диплому? Тому наші студенти з перших днів навчання почали працювати над найважливішим розділом майбутньої кваліфікаційної роботи - техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО) виробництва цільового мікробного продукту.
Особливо цікавим процес створення ТЕО є у членів нашого наукового гуртка «BIOTECH», адже у кожного з них основою для розрахунків є власні експериментальні дані, отримані під час виконання наукової роботи.
Так, Валентина Жданюк, разом з магістранткою Наталією Клименко, працює на базі Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного, над розробкою комплексного бактеріального препарату для рослинництва на основі Acinetobacter calcoaceticus IMB-7241. Валентина поділилася: «A. calcoaceticus IMB-7241 є активним продуцентом не лише поверхнево-активних речовин (ПАР), а й фітогормонів, тому за основу майбутнього ТЕО ми пропонуємо використовувати культуральну рідину, після вирощування штаму для обробки кореневої системи та кущів (після висаджування у грунт) перцю солодкого. За рахунок наявності фітогормонів збільшується врожайність перцю, а поверхнево-активні речовини спричиняють антимікробний ефект на фітопатогенні мікроорганізми, що зумовлюють його псування. Однак не все так просто, щоб отримати такий препарат роботи дуже багато: посіви/пересіви продуцента, центрифугування, екстрагування, упарювання, виділення ПАР та фітогормонів методом тонкошарової хроматографії. Але не дивлячись на складність та тривалість таких дослідів, основне це результат, до якого ми впевнено йдемо».
Не менш цікавою, є робота над ТЕО у Олени Бахтій та Дар’ї Жалюк. Так, дівчата вивчають можливість використання мікробних поверхнево-активних речовин у суміші з іншими сполуками як ефективних антимікробних агентів. Дар’я Жалюк досліджує можливість використання ПАР Rhodococcus erythropolis IMB Ас-5017 та антибіотиків ципрофлоксацину та офлоксацину для лікування інфекційних захворювань у молочних корів. Дар’я додає: «Інфекційні хвороби великої рогатої худоби, резистентність бактерій, синергізм антимікробної дії… всі ці слова тепер мають неабияке значення, адже окрім дослідження мінімальних інгібуючих концентрацій ПАР штаму IMB Ас-5017, антибіотиків, їх суміші, розрахунків фракційних інгібучих концентрацій я шукаю та аналізую велику кількість інформації, в тому числі і статистичні дані щодо збудників та перебігу захворювань у молочних корів, сучасних методів профілактики та лікування їх недуг і все це для того щоб майбутнє ТЕО було логічним, цікавим, а головне – основою його були власні експериментальні дані».
«Дійсно, знати, що твоя робота у лабораторії стане основою майбутнього диплому – дуже хвилююче і відповідально, - додає Олена Бахтій. - В основу мого майбутнього ТЕО лягли досліди з визначення синергізму антимікробної дії ПАР A. calcoaceticus IMB-7241 та антифунгальних препаратів (флюконазолу та клотримазолу). Пропонуємо використовувати таку суміш для лікування дерматитів у собак та кішок. І зараз, окрім того, що я можу себе назвати експертом у визначенні синергізму, знаю проблему поширення дерматитів, підходи до лікування та сучасний ринок антифунгальних препаратів. Наукова робота допомагає нам навчитися працювати руками, а пошук літератури для написання ТЕО – використовувати правильно інформацію».
Після таких детальних та цікавих розповідей розумієш наскільки біотехнологія є багатогранною, і кожен хто хоче, зможе знайти і реалізувати себе.
Успіхів вам наші юні науковці!
