У 2013 році закінчила Національній університет харчових технологій та отримала диплом магістра з відзнакою за спеціальністю «Промислова біотехнологія».
Дипломний проект на тему «Вплив препарату Ізатізон на культуру клітин лінії лейкемічних Т-лімфоцитів людини (Jurkat)» виконала під керівництвом Заїки Л.А. та Волошиної І.М.
Починаючи з квітня 2013 року працює на посаді старшого мікробіолога в НВК «Інтерфармбіотек».
Що змінилося у Вашому житті після закінчення навчання?
Після закінчення навчання було дуже важко звикнутися з думкою про те, що мені більше не потрібно ходити на пари, готуватися до практичних занять та вчити предмети для того, щоб якомога краще здати екзамени. Тепер треба було вникнути в процес роботи, зрозуміти, що, як потрібно робити і для чого. Мені приходилося дуже важко, так як влаштувалася на роботу я наприкінці навчання і паралельно потрібно було написати диплом та доробити наукову роботу. Після роботи я йшла і ставила експерименти.
Чи змогли Ви реалізувати поставлені перед собою цілі після закінчення університету?
Влаштувавшись на роботу, я змогла реалізувати цілі, які ставила перед собою. Перш за все я дуже рада, що працюю за спеціальністю, що навчалася не дарма. Отриманий диплом допоміг мені вийти на той шлях, до якого я прагнула.
Які Ваші плани на майбутнє?
В майбутньому я планую й далі будувати кар’єрний ріст за спеціальністю, адже мені це дійсно приносить не аби яку насолоду, мені подобається моя робота. Я відчуваю, що це Моє.
Що Ви можете порадити своїм молодшим колегам?
Всім студентам нашої кафедри я можу порадити добиватися свого. Як би не було важко в навчанні, повірте, це дасть змогу вам влаштуватися в житті. Якщо ви будете розумітися в своїй спеціальності, роботодавці це відчують і, без сумніву, оберуть для себе людину, яка буде компетентна у своїй роботі. Адже всім відомо, як важко в наш час знайти роботу з достойною зарплатнею. Багато моїх знайомих шукають роботу по півроку і нічого путнього знайти не можуть. В цьому сенсі я можу сказати, що мені пощастило. Мені не довелося довго шукати і я вважаю, що це в більшій мірі заслуга кафедри, адже нас змушували вчитися, і це дало не аби який результат.
