Саме такою фразою прощалась з нами нещодавня випускниця магістратури кафедри Біотехнології і мікробіології (БТМ) поспішаючи в справах, а їх у неї чимало. Як ми по-доброму заздримо таким молодим людям, які щиро вірять в те, що кожного дня їх професійна діяльність допомагає робити світ кращим. Такі цілеспрямовані романтики і рухають наш світ! Приємно, що нашу співрозмовницю теж можна з упевненістю віднести до цієї когорти. Отож, передаємо слово нашій гості:

«Мене звати Наталія Клименко, я випускниця магістратури 2021 року кафедри БТМ Національного університету харчових технологій (спеціальність 162 «Біотехнології та біоінженерія» освітньо-професійна програма «Фармацевтична біотехнологія»). Своє покликання я знайшла в клінічних дослідженнях, що знаходяться на межі двох наук, які завжди мене цікавили: між медициною та біотехнологією.

Ще під час навчання на останньому курсі магістратури я влаштувалася на роботу у вітчизняну клінічно-дослідницьку організацію на посаду координатора клінічних досліджень, де з часом у мене змінилось як коло задач, так і рівень їх складності та відповідальності. Серед основних моїх обов’язків: спілкування з лікарями та відбір їх до участі в тому чи іншому дослідженні, науковий пошук та аналіз інформації, підготовка документації для проведення клінічного дослідження, тісна співпраця з Державним експертним центром МОЗ України щодо проведення клінічних випробувань. Але головним завданням є координація проекту таким чином, щоб виключити всі можливі затримки, помилки, невідповідності, тощо. Серед напрямків досліджень, якими ми займаємося, є кардіологічні, хірургічні, інфекційні (особливо зараз) та багато інших проектів, головною ціллю яких є підвищення ефективності лікування та забезпечення безпеки пацієнтів. Тому я вірю, що своїм вибором я кожного дня допомагаю робити світ кращим.

Чесно кажучи, важко виокремити щось конкретне з того, що запам’яталося за час навчання на кафедрі, щоб не говорити абстрактними фразами. Мабуть, найбільше мені запам’яталися часи сесій, особливо зимових. Адже всі, і студенти, і викладачі, очікують на свято, мають гарний святковий настрій і чекають зимових канікул. В холі корпусу А стоїть ялинка, студенти бігають за викладачами, а ті від них. Саме в цей період є якась особлива магія студентства, групи стають більш дружними, а студенти для викладачів стають дітьми, яких варто іноді і насварити, але все одно люблячи. А відчуття передноворічної магії сприяє закриттю сесії під Новий Рік)))

Досвід студентських років на кафедрі і викладачі допомогли навчитися ставити цілі і досягати їх. І це саме так. Скільки б ми не вчилися і не здобували вищих освіт, в реальності постають ситуації, задачі та очікування до яких ніхто і ніколи заздалегідь не підготує. Тому як би це дивно не звучало, але «навчання навчило нас вчитися». Також мені дуже допомогло те, що в студентські роки я займалася науковою роботою на базі Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України під керівництвом проф., д.б.н. Пирог Тетяни Павлівни. Саме це мене загартувало як цілеспрямовану людину, яка вирішує поставлені задачі і вміє думати логічно, а не за шаблонами, що дуже корисно. Тому я б дуже рекомендувала здобувачам вищої освіти займатися науковою роботою, долучатись до написання публікацій та вчитися працювати з науковими електронними базами, такими як наприклад PubMed. Людина, яка вміє логічно доносити свою думку, писати тексти і швидко опрацьовувати великі масиви інформації, обираючи звідти тільки найголовніше, дуже цінується серед роботодавців.

Я дійсно задоволена своїм вибором спеціальності, кафедрою біотехнології і мікробіології (НУХТ) та роботою. Можу з впевненістю стверджувати, що немає дня, коли б я сумувала або робила монотонну роботу, від якої часом може нудити. Разом з тим варто сказати, що кожного дня є чому навчатися, а це робити – ніколи  не пізно!»

Дякуємо Наталії за приємну розмову, бажаємо не зупинятись на досягнутому, а впевнено підкорювати всі вершини, які чекають її на обраному шляху!