1. Чому Ви вступили саме до Київського технологічного інституту харчової промисловості (нині Національний університет харчових технологій)? Чому Ви обрали спеціальність інженер-технолог мікробіологічних і вітамінних виробництв?
Ще в школі мене дуже приваблювали такі дисципліни як біологія і хімія, також цікавила і мікробіологія. Підчас навчання у старших класах я брала участь у міських і Республіканських олімпіадах з хімії. Моя мрія була вступити до Національного університету ім. Тараса Шевченка. Саме у цей час у Київському технологічному інституті харчової промисловості відкрилась нова спеціальність – «Технологія мікробіологічних і вітамінних виробництв», на яку я без вагань вирішила вступати.
2. Що особливо Вам запам’яталось із студентського життя?
Найбільше запам’яталось мені доброзичливе відношення і висока кваліфікація наших викладачів. До сих пір, я пам’ятаю з якою зацікавленістю слухала лекції з технічної мікробіології, які читала Слюсаренко Тамара Платонівна. Також мені подобались заняття по технології мікробіологічних виробництв, які проводила Єльчиць Світлана Володимирівна. Мені запам’яталась виробнича практика, яку я проходила на Київському пеніциліновому заводу (нині ПАТ «Київмедпрепарат»), в цеху по виробництву стрептоміцину. Вражень від практики було багато, адже тоді ми працювали на робочих місцях. Це допомогло мені краще опанувати технологічний процес. Отримані на практиці знання я використала при виконанні дипломного проекту.
3. Як далі склалась Ваша професійна діяльність?
Після закінчення інституту з 1971 по 1976 роки я працювала на заводі бакпрепаратів (нині «Біофарма») на посаді інженера-технолога. Отримана в інституті хороша інженерна підготовка допомогла мені у роботі на підприємстві. Виробничий досвід, який я там отримала, був використаний в подальшій науковій та педагогічній діяльності .
У 1976 році я повернулась в «Альма-матер» і вступила в аспірантуру на кафедру біохімії, яку закінчила у 1979 році. З того часу спочатку працювала асистентом, а потім доцентом на кафедрі біохімії (нині кафедра біохімії та екологічного контролю) нашого інституту. Захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності біотехнологія, отримала вчені звання старшого наукового співробітника та доцента. Зараз займаю посаду завідувача кафедри біохімії та екологічного контролю Національного університету харчових технологій. Кафедра здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст» і «магістр» у галузі знань «Природничі науки». Готує бакалаврів за спеціальністю 101 «Екологія» та магістрів за спеціальністю 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» за спеціалізаціями «Екологія та охорона навколишнього середовища» та «Екологічний контроль та аудит» відповідно.
За роки роботи в нашому інституті підготувала і опублікувала більше 200 наукових публікацій. Це статті у фахових журналах, виданнях, які відносяться до науково метричних баз Scopus та Index Copernicus та тези міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій. Я є автором 7 патентів на винахід та співавтором 3-х підручників з грифом МОН, якими користуються студенти та аспіранти.
Наукові інтереси – біоінженерія охорони навколишнього середовища (біологічне очищення стічних вод, анаеробне зброджування органічних відходів).
Від самого початку науково-педагогічної діяльності я викладаю біохімію саме студентам біотехнологам, оскільки біохімія є основою всіх спеціальних дисциплін, які потрібні майбутнім спеціалістам біотехнологам на сучасному етапі.
Захист дипломного проекту і фото із випускного альбому НУХТ
Навчання в аспірантурі, Олена Іванівна - завідувач кафедри біохімії та екологічного контролю в колі колег