Практика є обов’язковою складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Для студентів – це можливість не лише показати своє вміння, але і гарний шанс влаштуватись на роботу. З огляду на це, більшість студентів бакалаврів та магістрів прагнуть потрапити на виробництво. Можливо, так сталося б і зі мною, якби 3 роки тому я не потрапила до Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України (ІКБГІ НАНУ), де зараз і проходжу переддипломну магістерську практику.

ІКБГІ НАН України – це провідний науковий центр в  галузі біотехнології рослин, в якому постійно удосконалюються розроблені власні методики та використовуються для генетичної трансформації і конструювання трансгенних рослин, застосовуються методи молекулярно-біологічного та біохімічного аналізів отриманих рослинних форм.

На даний час одним з основних наукових напрямків роботи інституту, в якому мені випала нагода приймати участь є розробка фундаментальних основ розвитку біотехнології рослин, зокрема створення технологій генетичної трансформації для сортів сільськогосподарських рослин української селекції. На відміну від інших інститутів подібного спрямування, ІКБГІ НАН України має повний налагоджений механізм отримання трансгенних рослин (від створення генетичної конструкції і до генетично-молекулярного аналізу одержаних трансформантів). І для того, щоб даний механізм справно працював, кожен працівник відділу відповідає за певний етап роботи.

Завдяки практичним навичкам та теоретичним знанням, отриманими під час навчання в нашому університеті, вже через півроку виконання науково-дослідної роботи мені запропонували офіційно стати співробітником відділу молекулярної генетики ІКБГІ, до речі я тоді навчалась на 3 курсі. Моя функція у відділі заключається у отриманні трансгенних рослин пшениці з різними сільськогосподарсько-цінними властивостями. Цей процес досить складний та тривалий у часі, тому під час проходження переддипломної магістерської практики на базі даного інституту я активно продовжила працювати над апробацією нової генетичної конструкції на пшениці м’якій та тютюну звичайному.

Висловлюю велику подяку науковому консультанту Банниковій Марії Олександрівні та співробітникам Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України за те, що навчили новим навичкам, допомогли опанувати ряд складних методик та плідну співпрацю.

Жалій Наталія, магістрантка ІІ року навчання.