Ще після першого знайомства з ПрАТ «Дарниця» ми вирішили, що хочемо більше дізнатись не лише про технології виробництва лікарських засобів, а також про їх впровадження та вдосконалення. Для того, щоб краще засвоїти почуте і побачене ми розділились на дві групи: перша – вже мала змогу розповісти вам про цех ампульних лікарських засобів, а ми (друга група) – познайомились з деякими особливостями виробництва твердих лікарських засобів. Помітити ці особливості та зрозуміти їх призначення допоміг наш куратор практики Ігор Миронович – провідний інженер цеху твердих ЛЗ. Під час оглядової екскурсії ми уважно вслухалися в кожне його слово, не соромились ставити питання, отримували вичерпні відповіді і, звісно ж, проводили аналогії зі своїми знаннями, отриманими за роки навчання в університеті.
Мабуть, не існує українця, який не купував Валідол© чи Цитрамон© Дарниця. Тому ми всі одноголосно вирішили детально дізнатись як відбувається «магія створення таблеток» . Але куди ж на практиці без теорії?! В першу чергу ми вирушили ознайомитись з нормативною документацією та регламентами виробництва, які нам люб'язно надав відділ документації. Наступним етапом вже була практика - знайомство з різноманітними дільницями технологічної лінії виготовлення твердих лікарських засобів.
Весь процес виробництва, як виявилось, напівавтоматизований, людина лише контролює та вносить зміни параметрів. Виробництво твердих лікарських препаратів займає два поверхи. На другому готують гранулят, тобто змішують порошкоподібні компоненти, а на першому – формують таблетки. Фасування взагалі відбувається в сусідньому корпусі. Між відділеннями налагоджена система підйомних кранів та тунелів, якими «подорожує» таблетна маса до того, як стати таблеткою чи капсулою.
Немов зачаровані, ми дивились на виготовлення грануляту, принцип якого полягає у безперервній циркуляції повітря через установку. Нарешті, на власні очі побачили, як відбувається цей славнозвісний забір повітря, всі стадії його очищення та охолодження/нагрівання, про який ми так багато чули від Євгена Олександровича Омельчука на парах і під час захисту курсових. Ми навіть торкнулися волокон фільтру HEPA! ;)
До речі, на Дарниці всього лише 4 гранулятори італійського виробника, але один з інженерів поділився інформацією про подальшу заміну іноземного обладнання на вітчизняне.
Періодично Ігор Миронович задавав свої запитання (мабуть, відчув себе викладачем поруч зі студентками!). І, на його превеликий подив, ми знали абсолютно всі відповіді! Зазначу, що запитання були направлені не на логіку, а саме на знання. Без сумнівів і з радістю в очах фахівець констатував, що студенти нашого факультету отримують найкращу підготовку.
Як студенти Харчового Університету ми не змогли пройти повз їдальні для працівників. Хотіли перевірити як годують біотехнологів під час обідньої перерви. Вибір страв неабияк здивував, ми скуштували навіть курку з ананасами! Загалом все було неперевершено, особливо ціни…
НУХТ рекомендує Дарницю для подальшого працевлаштування!
Від імені всіх студентів 4 курсу ми хочемо подякувати кафедрі біотехнології та мікробіології за знання; за те, що дійсно працюємо на результат, а не заради диплому; за те, що в очах провідних фахівців виглядаємо гідно; за можливість реалізувати себе в такому неосяжному та ще такому незвіданому напрямку як БІОТЕХНОЛОГІЯ.
З вдячністю Татарчук Ірина, Мартинюк Анна, Мельник Ірина
