У весняному семестрі у майбутніх докторів філософії передбачена педагогічна практика, яка відіграє ключову роль у їхньому професійному розвитку. Цей вид практики дозволяє їм не лише закріпити здобуті знання і вміння, але й відчути себе частиною академічного середовища, показати свої організаторські та комунікаційні навички. Педагогічна практика складається з пасивної та активної частини. Під час активної практики виявляються та закріплюються викладацькі здібності здобувача, відпрацьовуються навички самостійного ведення різного роду занять зі здобувачами з урахуванням сучасних технологій навчання. Цей вид практики включає проведення лекцій, лабораторних, практичних занять; консультацій здобувачів тощо.
Саме тому здобувач PhD І року навчання Павло Голубєв (спеціальність 162 «Біотехнології та біоінженерія»), науковим керівником якого є доцентка кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ Оксана Скроцька, провів лекцію із дисципліни «Нанобіотехнології» для здобувачів магістратури ОПП «Промислова та фармацевтична біотехнологія» денної та заочної форм навчання. Лекцію було присвячено методам контролю структурних і хімічних характеристик наноматеріалів: інфрачервоній та оптичній спектрофотометрії, рентгеноструктурному аналізу, методам мікроскопії високої роздільної здатності та іншим. Спектрофотометричні методи є найпростішими для виконання, але є дуже інформативними для дослідника. Оптична спектрофотометрія в ультрафіолетовому та видимому діапазонах полягає у вимірюванні поглинання світла зразком та аналізі змін в спектрі, що виникають внаслідок цього поглинання для отримання інформації про властивості та склад досліджуваного зразка. Інфрачервона спектрофотометрія дозволяє встановити наявність певних молекулярних груп у структурі наноматеріалів завдяки поглинанню ІЧ-променів молекулами зразка з певними частотами, що відповідають їхнім вібраційним та коливальним рухам. Дифракційні методи та методи розсіювання дозволяють визначити інші структурні властивості: так рентгеноструктурний аналіз дає інформацію про кристалічні структури у складі наноматеріалів завдяки заломленню рентгенівських променів, а лазерна дифракція та динамічне світлорозсіювання дозволяють одержати інформацію про розподіл розмірів наночастинок. Методи електронної та атомно-силової мікроскопії дозволяють побачити об’єкти значно менші за довжину хвилі видимого світла. Сучасні атомно-силові мікроскопи фіксують навіть хімічні зв’язки між атомами.
При підготовці лекційного матеріалу Павло керувався принципами простого пояснення складних фізичних явищ, що лежать в основі методів для дослідження наноматеріалів та використовував ілюстративний матеріал під час презентації. Готуючи лекцію, він згадував своє навчання за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія» на бакалавраті та магістратурі НУХТ. Саме це допомогло подивитися на свою роботу з точки зору слухача і дещо вдосконалити лекційний матеріал. Лекція була проведена з використанням дистанційних технологій, здобувачі уважно слухали новий матеріал і охоче задавали питання, що були пов’язані із темою заняття. Відкрите спілкування зі здобувачами магістратури надало доповідачеві відчуття важливості викладацької роботи і впевненість у проведенні наступних занять.
