Більшість абітурієнтів, при виборі майбутнього місця навчання, вже подумки бачать себе майбутніми юристами, лікарями чи біотехнологами – лідерами своєї галузі, винахідниками, лауреатами премій та нагород. Але перед тим на них усіх чекає як мінімум 5 років навчання, за які вони мають опанувати всі можливі знання та навички, потрібні їм у майбутній професії. А найлегше це зробити коли поруч знаходяться викладачі, які можуть і, найголовніше, бажають дати знання наступному поколінню. І дуже часто студенти не помічають який це важкий труд.
Саме тому на факультеті пройшла репетиція до першого імпровізованого Дня дублера. Чому репетиція? Бо нагода стати по інший бік барикад випала лише одному студенту, представнику групи БТЕК-2-4 Шульженку Владиславу. Він взяв на себе відповідальність провести лекційне заняття з предмету «Біологія клітин» і після того поділився своїми враженням:
«Якщо бути відвертим, то було неймовірно важко. Спочатку, за тиждень чи два тобі все здається просто – взяв і провів. Ти ж сотні разів бачив, як проводять лекції інші викладачі, доценти, професори. По кілька разів на тиждень! Хіба ти не впораєшся з 1 лекцією? Та я ледь впорався! Адже варто було лекторові курсу сказати «Все, Владиславе, розпочинайте», як усі вилетіло з голови. Вакуум. Добре, що спочатку треба відмітити присутніх. Заспокоїтися. Але як тільки ти включаєш перший слайд, кажеш перші слова… А якщо їм не сподобається? А як не будуть слухати? Але ти береш, і проводжуєш. Немає часу на паніку, треба тримати себе в руках. Під кінець стає легше, починаєш щось розповідати від себе. Може воно і безглуздо, але посмішки на обличчях додають впевненості. Аплодисменти після лекції були авансом, великим авансом. Але, приємно все одно».
Погляд лектора Вікторії Олегівни Красінько зі сторони:
«Так дивно бути присутньою на лекції з дисципліни, яку читаеш, і бачити за кафедрою іншого лектора, лектора-дублера. Дивно, але дуже цікаво і повчально. Нагоду знову відчути себе у лавах студентів: послухати лекцію, пороздивлятися, що там цікавенького відбувається за вікном, поспостерігати за сусідами (хтось уважно слухає викладача, хтось пройшов черговий рівень в іграшці на телефоні, а хтось вже і солодко спить) надала репетиція дня дублера мені, штатному лектору дисципліни «Біологія клітин». Хочу відзначити, що ідея делегувати повноваження лектора саме Владиславу Шульженку виявилася дуже вдалою. І хоча спочатку було трохи помітне хвилювання (а Ви б не хвилювалися перед аудиторією у 100 осіб?!), Владислав дуже скоро опанував себе і повністю заволодів увагою аудиторії (принаймні тієї її частини, яка зазвичай і слухає лекції). Не зважаючи на каверзні запитання, якими студенти почали засипати новоспеченого лектора, Владислав мужньо вів корабель лекції до гавані під назвою: «Дякую за увагу!». Я сподіваюсь, що у недалекому майбутньому нагода випробувати себе у ролі викладача-дублера випаде ще багатьом студентам.»
