Днями у студентів групи ФБ-1-2М (спеціальність 162 «Біотехнології та біоінженерія») відбулась зустріч з одним із представників Корпорації «Артеріум» – Олександром Голодюком, який є випускником кафедри біотехнології і мікробіології Національного університету харчових технологій. Олександр працює технологом вже 8 років. Тема зустрічі  – «Методи виготовлення твердих лікарських форм (ЛФ)». Олександр із задоволенням поділився із нами власним досвідом навчання та роботи в Україні і за кордоном.

Існує 4 найпопулярніші методи виготовлення твердої лікарської форми, а саме: пряме пресування, суха грануляція, волога грануляція у високошвидкісному змішувачі-грануляторі та волога грануляція в псевдорозрідженому шарі. Теоретично, під час навчання на лекціях завідуючого кафедрою Стабнікова Віктора Петровича, ми мали уявлення про такі методи, але через ряд обставин, не мали змоги побачити технологію на власні очі. Про деякі з них ми дізналися досить детально. Пряме пресування - це сукупність різних технологічних прийомів, що дозволяють поліпшити технологічні властивості матеріалу, що піддається таблетуванню, і одержати з його таблетки, минаючи стадію грануляції. Олександр розповів, що на сьогодні пряме пресування здійснюється:

1. Шляхом безпосереднього таблетування сипких речовин з хорошою спресовуваністю.

2. Із додаванням допоміжних речовин, які поліпшують технологічні властивості матеріалу.

3. Примусовою подачею матеріалу, що піддається таблетуванню, із завантажувального бункера таблеткової машини в матрицю.

Також дізналися про критичні точки процесу змішування, це - відсутність розшарування порошкоподібної суміші, її однорідність, відмінна плинність та хороша спресованість. Змогли побачити лінію непереривного виробництва одержання маси для таблетування методом прямого пресування та обладнання яке для цього застосовують. Був представлений V-подібний змішувач, який використовують для більш адгезивних речовин, наприклад виготовлення таблеток ацетилсаліцилової кислоти, в зв'язку з тим, що вона має досить адгезивні властивості і для однорідного розподілення саме допоміжних  речовин з ацетилсаліциловою кислотою, придумано і побудовано такий досить досить простий та ефективний змішувач, який  використовується майже на всіх підприємствах.

Також дізналися про допоміжні речовини, які використовуються в методі виробництва прямого пресування, а саме: целюлоза мікрокристалічна, сорбітол, кальцію дигідрофосфат безводний тощо. Олександр розповів, як потрібно підбирати оптимальні умови для роботи кожного із типів обладнання, що потрібно враховувати при змішуванні сполук – складових лікарських препаратів.

На прикладі таблеток натрію хлориду, лектор пояснив, як проходить визначення фармако-технологічних показників, чим такі показники відрізняються від органолептичних. Було доволі цікаво послухати, які переваги та недоліки того чи іншого обладнання, що використовують зазвичай на фармацевтичних підприємствах з його власного досвіду. Олександр дуже цікаво розповів про те, навіщо ж взагалі використовують вологу грануляцію. Загалом такий процес застосовують аби збільшити загальний розмір та скоротити площу поверхні часточок, зменшити об’єм утворюваного пилу та пришвидшити надалі процес таблетування. Ми змогли побачити наочно на слайдах, як саме працює механізм грануляції: зволоження таких речовин та утворення рідинних зав’язків між дрібними частинками.

За такої цікавої лекції ми навіть не зрозуміли як так швидко промайнув час, пара вже закінчилася, і прийшов час прощатися. Усі магістри були надзвичайно раді цій захоплюючій зустрічі та отримали велике задоволення від прослуховування важливо цінного матеріалу. Дякуємо співробітникам Корпорації «Артеріум» за професійні лекції та із нетерпінням очікуємо продовження нашої зустрічі та закріплення на практиці уже набутого теоретичного матеріалу!

 Марія Парфенюк, Дмитро Кукурудза, Ліза Гаврилюк,

здобувачі магістратури І року навчання