У цей непростий час доволі важко відволікти свої думки від ситуації, що склалася в країні.  Проте навіть у таких умовах вітчизняна наука продовжує розвиватися. Так, наприклад, учасники гуртка "BIOTECH" Валентина Жданюк (здобувач ОС «магістр») та Аня Воробей (здобувач ОС «бакалавр») під керівництвом професора Тетяни Пирог проводять дослідження з розробки інтегрованих технологій одержання цільових продуктів мультифункціонального призначення.

Метою роботи молодих науковців є дослідження можливості  інтенсифікації синтезу продуцентами поверхнево-активних речовин фітогормонів ауксинової та гіберелової природи за наявності екзогенних попередників у середовищі  культивування.  Отримані експериментальні дані є основою для розроблення комплексного мікробного препарату з ріст-стимулювальними та  антимікробними властивостями для  використання у  рослинництві.

Знання, отримані під час вивчення спеціальних дисциплін, зокрема "Загальної мікробіології і вірусології" та «Біохімічних основ мікробного синтезу», ефективно використовуються  на практиці під час розробки нових технологій синтезу. Адже без знання метаболізму мікроорганізмів неможливо розробити нові ефективні технології отримання цільових продуктів. Дуже важливо, що під час навчання здобувачі  мають змогу  перевірити отримані  теоретичні  знання на практиці.  Крім того, практичні навички з постановки експерименту,  аналізу отриманих результатів, яких набувають здобувачі під час виконання наукової роботи, дозволяють розвинути логічне аналітичне мислення, так необхідне для інженера-біотехнолога.

А першою у цьому  навчальному  році апробацією одержаних під час навчання власних наукових експериментальних результатів є участь у наукових конференціях. Так, у кінці вересня відбулася Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Урожайність та якість продукції рослинництва за сучасних технологій вирощування», у збірнику якої було опубліковано статті Валентини Жданюк та Ані Воробей:

«Синтез біологічно активних гіберелінів і поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 за наявності еритритолу» (с. 127-129).

«Вплив триптофану на синтез деяких екзометаболітів бактеріями родів Acinеtobacter, Nocardia, Rhodococcus та їхні властивості» (с. 129-132).

Сподіваємося, що це тільки «перша  ластівка», і до кінця навчального року буде ще не одна наукова конференція, на якій молоді науковці представлятимуть свої наукові здобутки!