Ні для кого не секрет, що після осіннього семестру, родина наукового гуртка «Biotech» поповнюється новими, талановитими студентами-біотехнологами. Хоч цьогорічне поповнення не велике, але як кажуть, «справа не в кількості, а в якості». Тож дозвольте відрекомендувати наших новачків, з якими ми поспілкувалися, щоб дізнатися про перші наукові успіхи. І, як це було б не дивно, зібрати їх усіх разом – завдання не з легких, адже кожен з них: «вибачте, я поспішаю у бокс» або «мене чекають у ІМВ».
Щоб не лякати Вас абревіатурами почнемо саме з ІМВ – Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, де свій науковий шлях розпочала Валентина Жданюк (студентка групи БТ-3-1, науковий керівник д.б.н., проф. Тетяна Пирог), яка поділилася от чим: «На базі Інституту (разом з Наталією Клименко), ми досліджуємо можливість синтезу комплексу поверхнево-активних речовин (ПАР) та фітогормонів шляхом культивування Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241.
Здатність цього штаму-продуцента до синтезу комплексу сполук дає можливість їх використовувати в сільському господарстві для підвищення врожайності культур (за рахунок фітогормонів) та боротьби з фітопатогенами (антимікробні властивості ПАР). От так, видимий лише під мікроскопом організм, здатний синтезувати такі важливі сполуки і це, без сумніву, круто і дуже цікаво. А ще я вже засвоїла методи екстракції, тонкошарової хроматографії, визначення мінімальної інгібуючої концентрації ПАР і це ще далеко не весь перелік того, чому слід навчитись для подальшої цікавої і корисної роботи».
Наступні новоспечені науковці: Дар’я Жалюк та Олена Бахтій (студентки групи БТ-3-2, науковий керівник д.б.н., проф. Тетяна Пирог) все роблять разом: живуть у гуртожитку, товаришують і займаються науковою робою, а саме досліджують синергізм антимікробної активності мікробних ПАР Acinetobacter calcoaceticus IМВ В-7241 та Rhodococcus erythropolis IМВ Ас-5017 з антифунгальними (протигрибковими) та антимікробними лікарськими препаратами. Так, дівчата додали: «Зараз на ринку можна знайти безліч антибіотиків, однак їх ефективність обмежена швидким поширенням резистентних мікроорганізмів. Ми ж вивчаємо можливість прояву синергізму між антибіотиками та ПАР, коли суміш сполук є ефективнішою, ніж кожна з них окремо, при цьому зменшується концентрація антибіотику у суміші, збільшується його ефективність і практично унеможливлює виникнення стійких форм мікроорганізмів. Зазначимо, що подібні дослідження є досить новими у світовій науці, а ми, у свою чергу, не відстаємо від наукових трендів і вже маємо перші напрацювання».
Не менш захоплюючою історією науковця-початківця поділилася з нами Аріна Сарницька (студентка групи БТ-3-1, науковий керівник д.т.н., проф. Віктор Стабніков): «Дослідження уреазної активності у насінні рослин займає важливе місце у геоінженерії, геоекологічній інженерії та будівельній біотехнології, адже саме ці напрямки науки займаються розробкою та впровадженням біоцементації – процесу, в якому мікроорганізми та суміші солей використовуються як замінники цементу. Мікроорганізми, які є основою біоцементу, продукують фермент уреазу, який розщеплює сечовину, таким чином утворюючи суміш солей – ще один важливий компонент біоцементу. Оскільки метод заснований на використанні мікроорганізмів має ряд недоліків, керівником наукової роботи було запропоновано дослідження уреазної активності у рослин. З літературних джерел відомо, що рослинна уреаза має ряд переваг у карбонатній цементації порівняно з мікробною, отож метою роботи є дослідження активності у представників обох царств живої природи».
І на завершення історія студента групи БТ-3-1 Валентина Подолянчука, який виконує наукову роботу під керівництвом к.т.н., доц. Вікторії Красінько: «Моя наукова робота присвячена вивченню біотехнологічного потенціалу мікроміцетів для можливого використання їх у природоохоронних технологіях. Наразі об’єктом моєї уваги є гриб Aspergillus oryzae, який відомий як продуцент багатьох біологічно активних речовин, зокрема ферменту глюкоамілази. Перші результати культивування цього гриба на післяспиртовій зерновій барді дозволили зрозуміти, що ми можемо заощадити на процесі стерилізації! Гриб Aspergillus oryzae краще росте на нестерильній барді, ніж на стерильній. Це явище треба буде ретельно дослідити!»
Тож бажаємо натхнення, терпіння і цікавих наукових досягнень нашим новачкам!
