Друга половина ХХ століття була ознаменована бурхливим розвитком вітчизняної індустрії мікроорганізмів і створенням нової галузі – мікробіологічної промисловості, яка потребувала нових фахівців. Для підготовки таких спеціалістів у кінці 60-х років на базі кафедри технічної мікробіології Київського технологічного інституту харчової промисловості (нині НУХТ) була відкрита кафедра технології мікробіологічних і вітамінних виробництв, нині кафедра біотехнології і мікробіології. Одним із перших випускників кафедри (1972 р.) є Іванов Володимир Миколайович, д.б.н., професор, який довгий час працював в Інституті мікробіології і вірусології НАН України, а також університетах Азіі та США, а наразі є почесним професором НУХТ, радником ректора з міжнародних та наукових питань.

Курсове проектування є невід’ємною складовою підготовки студентів-біотехнологів для їхнього подальшого успішного працевлаштування та реалізації отриманих навичок та знань. Саме тому, попри складний період в Україні, студенти ІV курсу кафедри біотехнології і мікробіології постійно консультуються зі своїми керівниками щодо виконання розділів курсового проекту з дисципліни «Основи проектування біотехнологічних виробництв». Під час зустрічей студенти постійно запитують та уточнюють: як краще підібрати обладнання, скомпонувати та гармонізувати між собою для майбутнього подальшого технологічного запуску; як краще оптимізувати та підібрати поживне середовище для культивування продуцентів обраного цільового продукту. Окрім цього постійно обговорюється одне з ключових питань, а саме: техніко-економічне обґрунтування, оскільки бачення майбутнього використання цільового продукту постійно змінюється в рамках ринкової економіки.

2020 рік став складним випробуванням для наукової спільноти та здобувачів кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ. Однак, для біотехнологів не існує проблем, які вони не могли б вирішити. Якщо зачинені територіальні кордони, то ми зайдемо через наукові. Так, аспіранти, магістранти та студенти 4 курсу вирішили підкорювати міжнародну конференцію «ACTUAL ENVIRONMENTAL PROBLEMS» (м. Мінськ, Республіка Білорусь) результатами науково-дослідних робіт. Опублікувати матеріали своєї роботи випала нагода к.б.н., доценту кафедри Старовойтовій С.О., здобувачам вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю 162 «Біотехнологія та біоінженерія» Лілії Ключці, Андрію Вороненку, Євгену Харченку, Дар’ї П’ятецькій, Ігору Ключці, магістрантам І та ІІ року навчання Марині Ярош, Наталії Клименко, Максиму Татані, Юлії Лазюці та студентці 4 курсу Валентині Жданюк. Звичайно, найважливішу роботу виконали наукові наставники, а саме викладачі кафедри біотехнології і мікробіології – Тетяна Павлівна Пирог та Оксана Ігорівна Скроцька, які допомагали здобувачам у написанні наукових праць.

Ні для кого не секрет, що від нашого настрою, почуттів та емоцій залежить дуже багато речей в нашому житті, але далеко не кожен може керувати ними чи хоча б «тримати себе в руках» у найбільш відповідальні моменти. Тому важко оцінити вагу тих знань, які нещодавно мали нагоду отримати від стратегічного партнера Корпорації «Артеріум» LLC TRIGLAV INTERNATIONAL студенти-біотехнологи. Отож, нещодавно бізнес-тренер Тетяна Ковтонюк провела захопливий вебінар на тему «Емоції: вороги чи помічники?».

Завдяки тренінгу учасники змогли дізнатись багато нового та цікавого: Тетяна пояснила, що таке емоційний інтелект, а також продемонструвала техніки завдяки яким можна керувати своїми емоціями та контролювати їх негативні прояви.

Не зважаючи на пандемію, студенти четвертого курсу продовжують вивчати природоохоронні біотехнології. Нещодавно на черговій практичній роботі нами було розглянуто методи знешкодження відходів у різних масштабах за допомогою споруд анаеробного біологічного очищення.

За допомогою яскравих презентацій кожне творче «конструкторське бюро» з числа студентів групи доповіло про різні сучасні конструктивні рішення. Так, ми дізнались більше про SBR-реактори, реактори з псевдорозрідженим шаром, UASB-реактори та гібридні реактори. Студенти пояснювали не тільки принцип роботи та характеризували переваги і недоліки тих чи інших споруд, а й розповідали про їх застосування, історію виникнення.