Кілер-токсини – це білки або глікопротеїни з низькою молекулярною масою, що синтезуються деякими видами дріжджів. Ці білки є токсинами для чутливих мікроорганізмів, зокрема дріжджів, грибів, бактерій та деяких паразитичних клітин. Вперше «феномен кілерних дріжджів» був описаний Беваном і Маковером у 1963 році, коли вони досліджували дріжджі Saccharomyces cerevisiae. Проте незабаром стало відомо, що штами-кілери не обмежуються родом Saccharomyces і нині відомо понад 100 різних видів кілерних дріжджів, що належать до більш ніж сорока родів.

З 31 березня по 2 квітня у Мукачеві відбувся Чемпіонат України зі спортивного орієнтування. Понад 700 спортсменів зі всієї країни та гостей з міста Бая Маре Румунія змагались за звання кращих орієнтувальників. Серед них і здобувач освіти групи БТ-1-1 Клименко Максим.

Організаторами спортивного заходу виступали: Міністерство молоді та спорту України, Федерація спортивного орієнтування України, Департамент освіти і науки молоді та спорту Закарпатської облдержадміністрації – обласної військовоїдержавної адміністрації, Мукачівська районнадержавна адміністрація, Мукачівська міська рада, федерація спортивного орієнтування Закарпатської області.

Згідно із затвердженим регламентом змагання відбувалися на трьох дистанціях: середній, довгій та спринтовій.

Вже півтора сторіччя ми живемо в еру технічного прогресу і високих технологій. Еру, в якій наукові відкриття відбуваються чи не щодня і постійно змінюють світ на краще. Але як визначити, чи безпечний той чи інший винахід? Як знати, що нововинайдена машина не зламається під час експлуатації? Як знати, чи нововинайдений матеріал витримає вплив тієї чи іншої речовини?

Відповідь на всі питання щодо ефективності та безпечності дають випробування. І особливо це важливо для медичних препаратів, оскільки неможливо повністю прорахувати засвоєння та вплив діючої речовини на людський організм, тож лише лабораторні дослідження та поетапні клінічні випробування можуть дозволити створити максимально дієвий препарат, ефективність та безпечність якого буде беззаперечно доведена, передбачити усі ризики та побічні ефекти, скласти інструкцію до застосування. І саме цим і займається Євгенія Рудковська, яка 28 березня прочитала гостьову лекцію для студентів бакалаврату та магістратури БТЕК.

«Поезія так відрізняється від прози, як танець від прогулянки пішки».

Джон Вейн

Всесвітній день поезії – свято словесної чуттєвості й довершеного вміння кількома словами висловити невисловлюване, яке відзначається щороку 21 березня.

Ухвала ювілейної 30-ої сесії ЮНЕСКО в 1999 року, коли і було вперше проголошено святкування всесвітнього Дня поезії, визначає, що ПОЕЗІЯ може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу. Як не ми, українці, наразі потребуємо відповіді на ті самі «найгостріші та найглибші духовні запити». 

«Технологія мікробного синтезу лікарських засобів» – дисципліна, що поєднує знання студентів з біохімії, мікробіології, технічних дисциплін та надає студентам уявлення про можливості застосування набутих під час навчання в університеті знань у практичній професійній діяльності. В рамках цієї дисципліни студенти опановують технології отримання антибіотиків, ферментних препаратів та вітамінів. Читання лекцій з дисципліни вимагає координації з викладачами інших дисциплін для кращого представлення студентам інформації щодо особливостей виробництва цих біологічно активних компонентів лікарських препаратів. Тому надзвичайно важливим є обмін досвідом між викладачами, який відбувся в рамках відкритої лекції професора кафедри біотехнології і мікробіології, доктора біологічних наук Людмили Буценко.