Онлайн-навчання у цей, вкрай непростий для нашої України, час залишається чи не єдиним можливим способом не перервати підготовку висококласних фахівців, так потрібних нашій Батьківщині. Не зважаючи на такий суттєвий недолік дистанційної освіти як відсутність безпосереднього контакту між учасниками освітнього процесу, вона все ж має і ряд переваг. Зокрема це і можливість залучити різні неформальні технології навчання, серед яких і цікаві, змістовні онлайн-екскурсії. Так, деканка нашого факультету, Наталія Грегірчак, організувала екскурсію гуцульською крафтовою пивоварнею «Ципа», до якої мали можливість долучитись здобувачі та викладачі кафедри біотехнології і мікробіології, а також колеги з кафедри біотехнології бродіння і виноробства. Своїми враженнями від такого заходу поділились здобувачі-біотехнологи групи БТ-3-3.

Проходять роки – змінюється світ. Загарбницька війна, яка була звичним явищем для ХVIII-ХІХ століть, стала неприпустимим варварством після двох світових, які вибухнули від іскри імперських амбіцій. Зараз майже в кожної людини на планеті слово «війна» асоціюється з абсолютним злом, яке треба залишити в минулому. Але не для путіна і його банди.

24.02.22 – день, коли вони оголосили війну не тільки Україні, а всьому цивілізованому світу. В той день путінський спис був встромлений в саме серце нашої Батьківщини. Але супроти їхнього списа піднявся наш меч – ЗСУ. А меч, як відомо, має перевагу над списом, адже може не тільки наносити, а й відводити удар.

Учасники ініціативи UGU матимуть доступ до якісної освітита можливість проводити дослідження за кордоном, що дозволить у подальшому застосувати здобуті знання та навички в рідній країні.

Двадцять четвертого лютого Україна прокинулась під звуки сирен повітряної тривоги. В Києві люди кинулись в метро, але не для поїздки на роботу. Ще ніхто не знав, що найближчим часом ці станції стануть надійним укриттям на довгі дні. Традиційна для львів'ян ранкова фліжанка кави, змінилась чергою у пункт прийому крові та воєнкомат. До нас прийшов "руский мір". І тисячі людей вимушені були покидати рідні міста, до яких дотягнулись "визволителі". Ворожа техніка ринулась через кордони по нашій території, і з перших хвилин війни почала завмирати. Український народ вкотре показав незламний дух, жагу до свободи, безстрашність перед  окупантами.

Одним з тих, хто свідомо став на захист України, дивлячись смерті у вічі, є наш товариш, випускник Національного університету харчових технологій ННІТІ ім. академіка І.С. Гулого, а нині боєць національної гвардії України, Стрілець Богдан. Почувши від нього про потреби наших захисників, наші здобувачі і викладачі взяли на себе обов'язок допомагати усіма можливими засобами.

24.02 кожен з нас прокинувся вранці від вибухів та жахливих новин: "Почалась війна!"

Для кожного українця ця звістка стала шоком, перевернула життя, змінила цінності та погляди. Багатьом з нас довелось поїхати з свого рідного міста, залишивши там все що в них було. Свій дім, домашніх тварин, друзів... Світ навколо нас руйнують, і ми повинні боротися. Окупанти не мають ні співчуття, ні жалю... руйнується не тільки інфраструктура міст та сіл, а і життя людей. Гинуть ні в чому не винні українці...