Кафедра біотехнології і мікробіології - Національний університет харчових технологій

КАФЕДРА БІОТЕХНОЛОГІЇ І МІКРОБІОЛОГІЇ

ФАКУЛЬТЕТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ, НУХТ Спеціальність 162 «Біотехнології та біоінженерія»

Місія виконана – диплом захистили!

Ви інколи замислювалися, яка роль мікроорганізмів і сполук, що вони синтезують у житті кожної людини? Як вони впливають на сучасний світ? Більшість думають, що бактерії, бактеріофаги та гриби тільки приносять шкоду нашому життю – спричиняють хвороби та псують продукти. Однак, обравши професію біотехнолога, розумієш всю цінність «невидимих жителів»: вони здатні до синтезу вітамінів, ферментів, антибіотиків, самі можуть стати основою вакцини, запашного хліба чи смачного кефіру, без них не відбувається отримання біоетанолу чи біогазу… Насправді цей список можна продовжувати ще дуже довго і неможливо не зазначити, що отримання усіх цих сполук не можливо без біотехнолога, точніше (зараз будемо максимально нескромними) без біотехнолога нашої кафедри.

Так, 15 червня ряди біотехнологів поповнили: Дарья Богатиренко, що захистила роботу пов’язану з синтезом триптофану – незамінної амінокислоти у житті людини з використанням бактерій Escherichia coli; перспективи використання бактерій роду Bacillus представили Ірина Мармаш (синтез ферменту ß-глюкозидази, яка використовується у пивоварінні), Анна Мальцева (отримання бактеріального препарату для захисту рослин) та Ольга Петренко (культивування Bacillus thuringiensis var. Israelensis для одержання ларвіцидного препарату проти грибного комарика). Не менш цікавими були роботи Ольги Волинець (отримання вітаміну В12), Влада Храпачевського (накопичення біомаси Lactobacillus acidophilus для одержання Ацидофіліну), Анастасії Пахомової та Анастасії Середи, роботи яких були присвячені отриманню таких важливих мікробних езополісахаридів як ксантан – широко використовується в різних галузях промисловості як загущувач, стабілізатор та гелеутворювач; та курдлан – потужний імуностимулятор та імуномодулятор.

Перспективи використання дріжджів-сахароміцетів та грибів були представлені у роботах Софії Ковальчук (одержання епідермального фактору росту людини), Віти Гонтар (синтез біоетанолу другого покоління), Дар’ї Гальчинської (біосинтез ферменту інулінази), Катерини Берзіної (отримання глюконової кислоти) та Вікторії Ширай (культивування Aspergillus fumigatus для одержання Фумагіліну).

Доленосний і хвилюючий момент, до якого йшли довгі 4 роки тепер усім цим студентам буде згадуватися разом з нескінченною кількістю філіжанок кави, недоспаними ночами (не зажди пов’язаними з навчанням), опрацьованими літературними джерелами, стараннями, які вони докладали для написання і захисту курсових проектів і робіт, що стали єдиним цілим – дипломною роботою.

Ми вітаємо новоспечених біотехнологів, бажаємо Вам наснаги і прагнення до знань і, звичайно, чекаємо Вас у магістратурі!

Ви знаходитесь тут: Домашня сторінка