Нещодавно ми розпочали цикл публікацій, що покликані висвітлити відгуки здобувачів-біотехнологів щодо їх шляху до біотетехнолога у НУХТ та вражень від першого семестру навчання. Отже, продовжуємо! До вашої уваги відгуки студентів групи БТ 1-4:

Москаленко Руслана: «Як тільки я прийшла подавати документи, то люди, що знаходились в аудиторії, були дуже хороші та привітні. І це дуже тішило, адже ми, вступники, робили перший крок у доросле життя і були в невідомості перед майбутнім. І от уже минуло півтора місяці навчання в НУХТі на факультеті біотехнологій... Час летить дуже швидко – наче вчора ми знаходились в актовій залі на посвяті і дивились на захоплююче свято для нас!

Щодо навчання в нашому університеті, то можу із впевненістю сказати, що викладачі – це професіонали своєї справи, які завжди прислухаються до студента і з радістю допоможуть. Ми маємо активне університетське життя, тому що постійно проходять різні конкурси та змагання!

Я з великим задоволенням ходжу до університету, адже мені так подобається обстановка та люди, які знаходяться в ньому! До речі, також, варто звернути увагу на те, що Національний університет харчових технологій знаходиться в центрі Києва, по сусідству з КНУТШ, в дуже красивому місці. Поруч знаходиться парк Шевченка, куди можна ходити під час перерв.

Я обрала факультет біотехнології та екологічного контролю, тому що ця галузь мене цікавила своєю різноманітністю, тим паче вона стрімко розвивається, і я можу бути впевнена в своєму майбутньому.

Я безмежно рада, що потрапила саме в цей університет, адже він щиро вітає всіх вступників та студентів!»

Дутківський Олег: «Не думав я, що так швидко минуть шкільні роки і треба буде обирати фах. Батьки весь час запитували: ким ти хочеш стати? Де ти хочеш навчатися?? А я все мовчав... Ніяк не міг визначитися. І не раз чув від них, що от твоя сестра ще з 8 класу знала, що хоче бути лікарем. І бачиш – стала ним. А ти............ Це був жах! А я тоді не знав і все... Одне розумів, що моя професія буде пов'язана з цариною "людина і природа", а інша мене не цікавила. Але ж на кого вчитися і де??? Щоб і знання набути, і диплом престижного вишу отримати, та й на ринку праці себе дорожче запропонувати. І щоб ця робота приносила задоволення, стала (як тут не згадаєш Савича) спорідненою працею.

Довго вивчав різні професії і зупинився на біотехнологіях, адже вони застосовуються і в медицині, і в сільському господарстві, і в харчовій промисловості... Зрозумів, що вони дуже важливі і в останні роки розвиваються більш інтенсивно. Для мене біотехнології – це надання максимальної допомоги у фізичному розвитку людини, та й у розумовому також. Зрозуміло ж, що багато вже в цій сфері винайдено: і антибіотики, і вакцини, і гормони, які дозволяють вилікувати багатьох і подовжити життя людей. Але ж наука не стоїть на місці!! Нові біотехнології чекають нас – своїх відкривачів! І це справді суперово, наприклад, відновлювати тканини, нейрони, омолоджувати, створювати органи, імплантанти. І це не міф!! Не казка!!! Це реальність!

І моя мрія – вивчитися в НУХТ, стати інженером-біотехнологом у білому халаті, який розроблятиме нові технології, що будуть служити людству. Мріє, не зрадь!!!»

Бірюкова Анатасія: «ЗНО, результати, подача документів, посвята – і от я вже студентка” – такими були мої перші думки, коли я йшла на свою першу пару... Саме того дня почалася нова сторінка мого справді дорослого життя – різнобарвна та неповторна!

З самого початку навчання найперше, що мене вразило до глибини душі – це надзвичайна доброзичливість та милосердність абсолютно усіх викладачів моєї кафедри. У кожного з них свій підхід та власне бачення предмета. Я познайомилася з новими дивовижними й винахідливими людьми. Нас швидко познайомили з історією нашого університету та факультету, розповіли про майбутні перспективи, показали власний музей НУХТу, навіть організували зустріч з колишніми студентами нашого університету, які в теперішній час чудово працевлаштовані та задоволені своїм життям!

Мені одразу сподобався інтер’єр самого університету, велика кількість корпусів, велика бібліотека з різноманітністю книжок. На великій перерві можна сходити на обід в одну з університетських їдалень, де кожний студент має змогу скуштувати свою улюблену страву. Отже, зовсім не обов’язково морочитися й брати з собою судочок, аби перекусити.

Перші дня навчання звісно давалися не зовсім легко, адже школа й університет – це дві цілковито різні речі. Я повинна була звикнути до багатьох нових правил і принципів. Але до всього цього, на диво, я звикла дуже швидко. З кожним днем я все більше захоплювалася навчанням.

Ще одним вагомим аргументом на користь мого університету є активне студентське життя, регулярне проведення різноманітних творчих заходів і благодійних акцій. До речі, не можу не поділитися тим, що за участь у першому ознайомчому квесті нашим університетом, я виграла шопер та футболку з логотипом мого універу. Ніхто не зможе уявити, з якою радістю я йшла додому того дня. Мене дуже здивував спортивний комплекс НУХТу, звісно з кращого боку. В ньому можна знайти спортивний гурток на будь-який смак... Я була дуже задоволена своїм першим тренуванням, адже спорт - це невід’ємна частина мого життя ще з самого дитинства.

Загалом, вважаю, що мій вибір університету був правильний, адже наразі я маю змогу здобувати якісну освіту й розвиватися з творчого боку. Я думаю, що попереду в мене ще багато цікавого й захопливого. А поки що мені залишається насолоджуватися студентським життям...»

Отож, бажаємо нашим здобувачам, щоб їх мрії успішно втілювались в життя, а наш університет став для них справжньою alma mater!