Навчаючись в старших класах, я почала поволі задумуватися над своєю майбутнєю професією. Тому розглядала багато варіантів спеціальностей, які є актуальними в наші часи в Україні. Так я натрапила на спеціальність «біотехнологія» і зрозуміла, що біотехнолог – це фахівець широкого профілю – спеціаліст майбутнього.

Навчальний заклад обирати було легко,адже я знала, що Національний університет харчових технологій готує успішних спеціалістів для біотехнологічної галузі, на яких завжди є попит у роботодавців. А це не аби що, коли така підготовка підкріплена 40-річним досвідом роботи!

За 4 роки навчання в університеті, я зрозуміла, що кваліфікація біотехнолога передбачає високий рівень спеціальних наукових знань, широку обізнаність у галузі сучасних досягнень світової науки, високу майстерність експериментатора, оригінальність наукової думки. І тільки «симбіоз знань» дозволить у майбутньому досягти значних результатів. Стандарти високі, але й перспективи кар'єри – чудові!

Викладачі кафедри біотехнології і мікробіології продовжують апробовувати результати своїх наукових досліджень на міжнародному рівні. Доценти кафедри Старовойтова Світлана Олександрівна і Скроцька Оксана Ігорівна прийняли участь у Міжнародній науковій конференції «Natural sciences, the driving force of development», яка проходила в м. Будапешт (Угорщина), а також опублікували статтю «Technological aspects of probiotics obtaining» в угорському журналі «Science and Education a New Dimension. Natural and Technical Sciences». Даний журнал цитується у наступних базах: INNO SPACE Scientific Journal (Impact Factor 2,642), Directory Of Research Journal Indexing, ULRICHS WEB Global Serials Directory, Union Of International Associations Yearbook Scribd, Academia. edu, Google Scholar.

Пам'ятаю, як нещодавно думки про закінчення університету навіювали на мене тривогу. Адже після п'ятого курсу розпочинається те нове, незвідане, по-справжньому доросле життя. Життя, в якому на відміну від навчання в університеті, ніхто не дасть тобі чіткого плану дій, життя, в якому все залежить лише від тебе.

Не встигла вгледіти, а вже пройшли і захист магістерської роботи, і випускний.... Ще навчаючись в університеті, я інколи уявляла собі, як колись знову повернуся на рідну кафедру. І мрії починають здійснюватися. З 1 вересня 2014 року я переступила поріг рідної кафедри не як студент, а вже як асистент. Усвідомлення того, що п'ять років пройшли не дарма, що у тебе не просто є знання, а їх  достатньо для того, щоб  передавати іншим з´явилося на перших лабораторних заняттях, які я провела як викладач. І якщо раніше я не часто задумувалась над тим якою благородною і важкою є праця

Літо пішло, забравши з собою теплі вечори, пекуче сонце та яскраві барви зелені та квітів, щоб назавжди розчинитися в наших спогадах теплом, веселощами і відпочинком. Ми ще однією рукою мляво тримаємося за нього, а інша уже активно втягує нас в роботу. Ще мить, і ми відпустимо літо, розкривши обійми для осені. До побачення, Літо! Привіт, трудівнице Осінь!

Час плідної праці. І от озброєні до зубів піпетками, чашками Петрі та колбами ми, юні науковці та члени наукового гуртка «BIOTECH», відкриваємо сезон  продуктивної праці на шляху до успіху та визнання, маючи при собі натхнення та досвід попередніх років. Ми як завжди готові до труднощів, цікавих експериментів та пожертв свого часу. І все це заради науки, нашої покровительки і наставниці.

Насичене студентське життя за межами університету не зупиняється лише на написанні протоколів та підготовці до семінарів. І якщо зазвичай доводиться самостійно шукати шляхи активного відпочинку, то цього разу нагода випала сама. Адже наша збірна України з футболу стартувала у циклі відбору до Евро-2016, що проходитиме у Франції. А задля того, аби наші улюбленці не лишилися підтримки БТЕК вислав власний десант уболівальників: студентів старших курсів Моцара Валентина, Панасюка Григорія, Дякова Юрія, Шарової Вікторії та Савенко Інги, а також першокурсників Заярнюк Анни та Дубова Станіслава.