На кафедрі біотехнології і мікробіології офіційно розпочався один із найочікуваніших етапів навчального року – захисти кваліфікаційних магістерських робіт. І традиційно розпочинається цей шлях із попередніх захистів – моменту, коли магістранти демонструють, як їхні напрацювання перетворилися на цілісні, завершені дослідження.

Цього року успішність підготовки до захистів здійснює комісія у складі: проф. Тетяни Пирог, доц. Оксани Скроцької, доц. Вікторії Красінько – гарантки освітньої програми підготовки магістрів. Саме вони визначають, наскільки глибоко магістрант занурився в тему, наскільки впевнено володіє матеріалом і як готовий презентувати себе та свою наукову ідею на фінальному захисті.

Магістри спеціальності G21 «Біотехнології та біоінженерія» взяли участь у захопливому лабораторному занятті на тему «Використання Agrobacterium tumefaciens у біотехнології рослин. Природне пухлиноутворення у рослин», яке провела професорка кафедри біотехнології і мікробіології Людмила Буценко.

У ході заняття студенти здійснили інокуляцію експлантів моркви Agrobacterium tumefaciens. І вже через чотири тижні вони мали змогу спостерігати результат — формування пухлинних утворень на рослинному матеріалі.

На кафедрі біотехнології доцентом Інною Лич разом зі здобувачами 3-го курсу було проведено лабораторну роботу «Культивування винних дріжджів для одержання етанолу», під час якої студенти ознайомилися з біотехнологічними основами процесу спиртового бродіння та оцінили якісні показники готового продукту — вина.

Метою дослідження було вивчення діяльності винних дріжджів Saccharomyces cerevisiae у процесі перетворення цукрів на етанол та дослідження побічних метаболітів, особливо різноманітних кислот, що формують ароматичний і смаковий профіль напою.

«Щоб побачити величне — іноді достатньо лише мікроскопа». Під таким натхненним гаслом харчові технологи-інженери продовжують опановувати дисципліну «Мікробіологія для харчових технологій. Модуль 1. Загальна мікробіологія», відкриваючи для себе захопливий світ мікроорганізмів.

Осінній навчальний семестр триває у повному розпалі, а разом із ним і пізнання невидимого світу, який відіграє ключову роль у харчових технологіях. Цього разу майбутні технологи групи ТХ-3-5 під час лабораторної роботи досліджували Морфологічні та культуральні ознаки міцеліальних грибів під керівництвом старшого викладача, доктора філософії з біотехнологій та біоінженерії Віктора Удимовича.

Магістранти спеціальності G21 «Біотехнології та біоінженерія» під керівництвом професорки Людмили Буценко провели лабораторну роботу з дисципліни «Біоінженерія еукаріотичних клітин», присвячену спостереженню явища плазмолізу у клітинах рослин за дії різних солей.

Для досліду використовували клітини епідермісу синьої цибулі, природне забарвлення якої дозволяє спостерігати зміни без додаткового фарбування. Здобувачі досліджували, як змінюється стан протопластів за дії розчинів хлориду калію, хлориду натрію та сульфату амонію у різних концентраціях.

Під час плазмолізу – процесу, коли клітинна мембрана відходить від клітинної стінки через вихід води з вакуолі, – можна спостерігати як зменшується об’єм протопласту, а пігменти синьої цибулі концентруються в центральній частині клітини, утворюючи інтенсивне забарвлення. Це дозволяє чітко фіксувати відмінності між ступенями плазмолізу за дії різних солей і їх концентрацій.

Чи можете ви уявити сучасне життя без Інтернету — глобальної мережі, що об’єднує мільярди людей у всьому світі, надає доступ до безмежних обсягів інформації, послуг і можливостей? Напевно, ні.

Так само і науковці з усього світу вже не уявляють своєї діяльності без постійного спілкування, обміну досвідом, апробації власних наукових досягнень та публікацій у фахових виданнях, доступ до яких сьогодні відкритий з будь-якого куточка планети. І все це — цілком реально навіть для першокурсників.