Зазвичай у середині жовтня в Києві відбувалися визначні події – Міжнародна виставка обладнання та технологій для фармацевтичної промисловості «PHARMATechExpo» та Міжнародний конгрес фармацевтичної промисловості. Здобувачі освітньо-професійної програми «Біотехнології: фармацевтична, промислова, харчова, природоохоронна» нашого університету в рамках навчальної дисципліни «Мікробіологія, санітарія та гігієна з основами НАССР» (лектор доц. Наталія Грегірчак) з цікавістю відвідували виставкові площі, де знайомилися з найсучаснішим фармацевтичним обладнанням з усього світу, та слухали доповіді провідних науковців даної галузі. До повномасштабного вторгнення виставка працювала щорічно, в тому числі і в час пандемії, але, в умовах воєнного стану забезпечити візити представників іноземних компаній та цілковиту безпеку відвідувачів неможливо.

Наприкінці вересня в рамках дисципліни «Вступ до фаху» (лектор Наталія Грегірчак) здобувачами І курсу спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» була організована виставка постерів, присвячена Міжнародному дню мікроорганізмів.

Знайомство з майбутнім фахом розпочинається з витоків, тобто історії виникнення та розвитку біотехнології як науки. А наукою вона стала завдяки дослідженням і роботам французького вченого, основоположника сучасної мікробіології та імунології Луї Пастера. Так от з часів Пастера (друга половина ХІХ ст.) до наших днів відкриттів та винаходів в галузі мікробіології і біотехнологій була величезна кількість, а їх значущість важко переоцінити, тому інформації, яку наші першокурсники хотіли донести до своїх колег було чимало.

На крайньому практичному занятті з дисципліни «Біоенергетика та охорона довкілля» під керівництвом доцента Вікторії Красінько було проведено круглий стіл на тему «Сучасні проблеми та перспективи промислової біоенергетики». На зустрічі порушувалися актуальні проблеми галузі, пропонувалися шляхи їхнього вирішення та обговорювалися перспективи розвитку біоенергетики в Україні. Здобувачі висвітлили проблеми біоенергетичної галузі та охорони довкілля, які пов’язані з темами їхніх магістерських робіт.

От і добігає кінця черговий навчальний рік. Посеред напружених залікових днів, коли всі на стресі і важко переключитись на легкий позитив, приємною несподіванкою стала динамічна та творча інтерактивна гра, яку під час лабораторної роботи з дисципліни «Методи контролю біотехнологічних, фармацевтичних та харчових виробництв» провела для третьокурсників-біотехнологів доцентка кафедри біотехнології та мікробіології Вікторія Красінько. Впродовж цілого семестру здобувачі наполегливо вивчали методи контролю різних етапів біотехнологічних, фармацевтичних та харчових виробництв, критерії підбору методів, адже дана дисципліна є невід'ємною складовою і теоретичною базою для курсової роботи, оскільки без належного нагляду та впровадження суворих перевірок у процесі роботи може виникнути повна неможливість випуску доброякісної продукції, як на біотехнологічному, так і на фармацевтичному або харчовому виробництві.

Останнє заняття з дисципліни «Технологія лікарських косметичних засобів» здобувачів групи ФБ-1-2М пройшло у доволі незвичному форматі. Лекторка дисципліни, доцентка Вікторія Красінько, запропонувала закріпити уже здобуті протягом семестру знання шляхом ділової гри, присвяченої проектуванню виробництва нового косметичного засобу. У ході роботи «було організовано» підприємство, що здатне розробити інноваційний протиакне тонік.

Група магістрантів розділилася на творчі колективи, які мали вирішувати різні задачі у ході створення проєкту. Сектор маркетологів провів економічну розвідку, зібравши дані про потенційних конкурентів, вивчивши потреби населення в косметичному засобі, а також порахувавши те, скільки тоніку буде доречно випустити на ринок.

Впродовж останніх трьох років студенти мали обмежені можливості навчання в аудиторіях та лабораторіях університету, спочатку через пандемію, а зараз через війну. Часто важко повністю зрозуміти всі нюанси виконання певних дослідів та методів, оскільки під час теоретичних обговорень ми розуміємо лише суть досліду і можемо не звернути увагу на певні технічні моменти. Однак, можливості віртуальної платформи Labster, яка активована для нашого університету за ініціативи студради, дозволяє виправити дану проблему. Дане віртуальне середовище стало справжньою знахідкою для підготовки успішних фахівців-біотехнологів. Ця платформа допомагає краще засвоїти порядок дій при виконанні певних дослідів, пропонуючи віртуальні лабораторні експерименти, які дозволяють студентам отримати практичний досвід без необхідності бути присутнім у лабораторії.