Шановні вступники! Наводимо коротку зручну інфографіку, підготовлену для Вас співробітниками Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС».

Також дізнатися більше про статуси заяв можна у форматі відео за посиланням.

Історія з обранням університету почалась на початку 11 класу. Оскільки я хотіла спочатку бути фармацевтом, мій вибір був між медичними коледжами. До кінця я була впевнена в тому, що піду навчатись саме туди, але потім вирішила поцікавитися, які ж професії найпопулярніші на сьогоднішній день. Між всіма такими професіями були біотехнології та біоінженерія. Почитавши про них, я стала обмірковувати – чи не обрати цю професію.

Частинки розміром до 100 нм називають наночастками. Вони мають абсолютно унікальні властивості, завдяки таким характеристикам як розмір, розподіл та морфологія. Існує декілька способів отримання наночасток – хімічні, фізичні, біологічні методи. Біологічні методи синтезу є на сьогодні кращою альтернативою іншим способам. Так, отримання наночасток різних елементів і сполук за допомогою мікроорганізмів є екологічно чистим та економічно вигіднішим, оскільки при такому способі синтезу відпадає необхідність у використанні токсичних і дорогих матеріалів. Крім того, у такому синтезі не використовуються висока температура, тиск, багато енергії. Також вченими було досліджено багато біологічних об’єктів, серед них – бактерії, дріжджі, гриби, водорості, які можуть бути використані з метою отримання наночасток.

Не думав я, що так швидко минуть шкільні роки і треба буде обирати фах. Батьки весь час запитували: ким ти хочеш стати? Де ти хочеш навчатися?? А я все мовчав... Ніяк не міг визначитися. І не раз чув від них, що от твоя сестра ще з 8 класу знала, що хоче бути лікарем. І бачиш – стала ним. А ти............ Це був жах! А я тоді не знав і все... Одне розумів, що моя професія буде пов'язана з цариною "людина і природа", а інша мене не цікавила. Але ж на кого вчитися і де??? Щоб і знання набути, і диплом престижного вишу отримати, та й на ринку праці себе дорожче запропонувати. І щоб ця робота приносила задоволення, стала (як тут не згадаєш Савича) спорідненою працею.

Під час воєнного стану актуалізувалася проблема продовольчої безпеки України та країн світу, адже Україна є основним постачальником зерна до країн Африки та Близького Сходу. Відомо, що аграрії забезпечують більше 40% валютної виручки країни, при цьому основна частина припадає на експорт продукції рослинництва. Забезпечення сталого розвитку рослинництва вимагає сучасного управління ризиками у цій галузі, серед яких найбільшим викликом є фітосанітарні ризики. Ще до початку повномаштабної війни українські аграрії стикнулися із проблемою зміни кліматичних умов (зростання середньодобової температури та критичне зменшення кількості опадів) насамперед у південних регіонах нашої країни. Серед проблем, які загострилися внаслідок кліматичних змін, інтродукція нових патогенів рослин та зростання агресивності відомих фітопатогенів. Окрім того, кліматичні зміни також можуть суттєво впливати на перебіг фітопатологічного процесу, пришвидчувати розмноження збудника, сприяти інфікуванню рослин.