Будучи магістрантом ІІ курсу, я знаю про існування багатьох заводів, спрямованих на фармацевтичну та промислову біотехнології, де працювали б фахівці-біотехнологи. Проте виявляється, що в Україні є декілька підприємств, які спеціалізуються на такій цікавій галузі біотехнології як вирощування їстівних грибів. Одне з них знаходиться безпосередньо в Києві, в районі Виноградар, на вулиці Світлицького, 35 – це ТДВ «ЕСМАШ». Я дуже рада, що проходжу тут переддипломну практику, оскільки дізналась та побачила багато цікавого, адже підприємство спеціалізується на біотехнології одержання грибів шиїтаке (Lentinula edodes), рейші (Ganoderma lucidum) та опенька літнього (Kuehneromyces mutabilis).

Чорний гриб (шиїтаке) – дуже корисний та багатий на мікроелементи і поживні речовини, зазвичай зростає на сході Азії та в Японії. Будучи на практиці на «ЕСМАШ», я вперше побачила штучні плантації (у вигляді субстратних блоків) для вирощування у промислових масштабах грибів шиїтаке. Мала також нагоду перевірити можливість вирощувати ці гриби й у наших кліматичних умовах. Одного разу мій керівник практики від підприємства подарував мені один такий, засіяний посівним матеріалом, субстратний блок, який я відвезла на дачу та помістила в ґрунт і постійно зволожувала. Через тиждень я була вражена, бо мала до півкілограму грибів! А от на підприємстві – це звична справа.

Кожна людина проходить через чарівний, чудовий, казковий світ дитинства. І дуже важливо, хто поведе її дивними стежками до пізнання світу, відкриваючи таїни знань, силу предмета, науки, процесу самоосвіти й самовдосконалення.

До професії вчителя з повагою ставилися в усі часи. Мабуть, тому, що вчитель – це не просто високоосвічена людина, а насамперед той, хто вміє передати свої знання іншим, пояснити незрозуміле, знайти ключ до здібностей кожного учня.

Для того, щоб когось навчити чогось, треба самому досконало розбиратися в цьому, бути готовими відповісти на будь-яке запитання. До того ж, вчителеві часто доводиться відповідати й на запитання, що не стосуються його предмету, тому його кругозір має бути широким. А ще вчителеві необхідні такі якості як витримка, терплячість, дружелюбність.

Одні з найактивніших студентів четвертого курсу кафедри Біотехнології і мікробіології (група БТ-4-3), отримавши завдання від ас. кафедри БТМ Нечипор Т.М. по лабораторній роботі з дисципліни «Мікробіологія, санітарія і гігієнавиробництв з основами НАССР», вирішили провести реальний експеримент і визначити  параметри мікробіологічного стану науково-навчальної лабораторії Ж-107.

Доцент кафедри технології зберігання і переробки зерна Олег Олександрович Євтушенко саме проводив для студентів групи ТЗ-4-6 лабораторне заняття з дисципліни «Проектування підприємств зберігання і переробки зерна з основами САПР».

«Ми подумали, що буде досить цікаво дізнатись, чи відповідає вимогам санітарно-гігієнічний стан лабораторії за вмістом санітарно-показових мікроорганізми, які завжди містяться в об’єктах навколишнього середовища», - цитують юні біотехнологи.

Практика на будь-якому курсі є методом закріплення отриманих навичок та знань студентами, а переддипломна практика є не лише закріпленням знань, бо вона має свій особливий шарм – вона є невід’ємною складовою захисту диплому, а ще й певним останнім «дзвіночком», що перед нами невдовзі відкриється новий шлях на трудовій ниві, де ми будемо представниками нашої кафедри.

Саме на такий «дзвіночок» продзвенів для магістрантів другого курсу навчання, які одразу після останніх літніх канікул попрямували на різні підприємства як столиці, так і усієї країни.

Я завжди по-доброму заздрила тим людям, які знайшли своє покликання і омріяну роботу, що навіть дзвінок годинника о шостій ранку викликає тільки позитивні емоції. Сьогодні і я можу віднести себе до цих щасливчиків: я ходжу на роботу, яка мені подобається, і з 1 вересня я стала не тільки викладачем, а й аспірантом. Цьогоріч у стінах нашого університету було вперше здійснено набір на освітньо-науковий ступінь доктор філософії (PhD) за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія». Перше, що я дізналася про своє найближче майбутнє, прозвучало приблизно так: «Доктор філософії – це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Нормативний строк підготовки доктора філософії становить чотири роки». Спершу було страшнувато, все ж таки  ще чотири роки навчання, написання та захист дисертації. Проте після розмови з Тетяною Павлівною Пирог, завідувачем кафедри біотехнології та мікробіології, моїм науковим керівником та просто мудрим порадником було вирішено продовжувати тернистий, але надзвичайно цікавий шлях науковця. Прийняти таке складне рішення допомогло і те, що ще під час навчання було покладено початок майбутньої дисертаційної роботи, адже за роки навчання на кафедрі мене підготували як кваліфікованого інженера-біотехнолога, виконання наукової роботи у складі гуртка «Biotech» навчило працювати руками, не боятися складних завдань, раціонально мислити та дало можливість спробувати свої сили на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт та у ІІ турі Всеукраїнської олімпіади з біотехнології. Завдяки цьому у  моєму арсеналі є наукові статті, що індексуються у міжнародних базах даних, кілька патентів на винахід та корисну модель, а також більше десятка статей, опублікованих у матеріалах міжнародних та вітчизняних конференцій.

Перше вересня для студента асоціюється з різним: хтось вступив на перший курс нашого улюбленого факультету, є такі що здають борги за минулий семестр, у третього курсу розпочинається справжнє бойове біотехнологічне хрещення, четвертий курс уже подумки захищає дипломні проекти, магістранти 1 курсу, святкують, що вступили на бюджет, а от у магістрантів ІІ курсу перше вересня асоціюється із новим викликом – пошуком омріяної роботи. Зарекомендувати себе вони можуть при проходженні практики, де у нагоді стають усі знання та вміння, набуті протягом 5 років навчання на кафедрі БТМ.

От і для двох студентів-біотехнологів: Андрія Вороненка та Валентина Моцара проходження практики на ПАТ «Фармак», який є лідером вітчизняного фармацевтичного ринку, є якраз тим шансом показати себе. Хоча для Андрія та Валентина «Фармак» уже місце не нове. Так, Андрій був на підприємстві під час двох попередніх практик, а Валентин не тільки успішно пройшов практику, але й залишився виконувати свою магістерську роботу на тему: «Фармацевтична розробка складу та технології таблетованого лікарського засобу на основі тіоктової кислоти».

А зараз враження самих практикантів…