Попри складний період в Україні через пандемію корона вірусу, студенти та викладачі продовжують дистанційно проводити заплановані заняття дистанційно за допомогою сучасних мультимедійних засобів. Це ж стосується і наставників академічних груп студентів.

Саме тому асистент нашої кафедри Віктор Удимович постійно тримає зв'язок зі студентами групи БТ-3-1. Під час дистанційних зустрічей Віктор та студенти групи обговорюють поточні питання опанування академічних дисциплін не лише фахового спрямування (Загальна мікробіологія та вірусологія, Загальна біотехнологія, Генетика), а й інженерних дисциплін загальної підготовки та поточні результати успішності. Обговорюються також соціально-побутові питання проживання студентів у гуртожитку, а також плани на майбутні зустрічі після подолання наслідків пандемії як в Україні, так і світі.

Чергова «кольорова» лабораторна робота з курсу «Загальна мікробіологія та вірусологія», присвячена темі «Фізіологія мікроорганізмів. Розщеплення білків», була проведена на кафедрі на минулому тижні.

Вже традиційно зустріч зі здобувачами вищої освіти відбувалась в дистанційному режимі на платформі Zoom – з однієї сторони екрану наші третьокурсники, з іншої асистенти кафедри Лілія Ключка, Тетяна Сулейко та Ірина Сідакова.

За допомогою презентації до даної лабораторної роботи студенти швидко освіжили в пам’яті інформацію, отриману під час відео-конференції лектора дисципліни завідувача кафедри БТМ Тетяни Пирог, щодо катаболізму білків та амінокислот: пригадали основні етапи розпаду білків; ферменти, які каталізують ці процеси в клітині мікроорганізмів та хімізм реакцій катаболізму амінокислот (декарбоксилювання, дезамінування або трансамінування).

Що потрібно для правильного випуску лікарських препаратів? Чи може лікарський препарат бути без побічних реакції? Коли буде вакцина від ковіду?

На всі ці та інші питання студентів-біотехнологів 4 курсу відповіла на Zoom-конференції «Система фармаконагляду» уповноважена особа по фармаконагляду фармацевтичної корпорації «Артеріум» Римма Батталова.

Пані Римма зазначила важливість фармаконагляду у випуску лікарських засобів, навівши приклад «катастрофи» 50-60-х років під назвою «Талідомід», що знівечила життя 10 000 немовлят та їх батьків. Але попри це, подальші дослідження даного препарату, показали можливість його використання для лікування множинної мієломи.

Ні для кого не секрет, що будь-які види інтелектуальної діяльності й інтелектуальної творчості є дієвим засобом не лише підвищити власну ерудованість, а й попередити депресивні стани, викликані, наприклад, тимчасовими обмеженнями в умовах епідемій. Так, більшість психологів радять в умовах карантину приділяти більше уваги власному емоційному здоров’ю.

Шахи – одна з найпоширеніших інтелектуальних спортивних ігор сучасності, вона поєднує в собі елементи мистецтва (уяви), науки (логічно-точний розрахунок) і спорту. Стародавнє походження шахів не викликає сумнівів. Ігри з фішками на дошці були відомі ще в ІІІ – ІV-му тисячоліттях до н. е. У перші п'ятсот років нової ери в Індії, за думкою багатьох істориків, з'явилась найдавніша форма шахів – військова гра чатуранґа. Шахи потрапили до Європи в 9 столітті, внаслідок завоювань Омейядів в Іспанії.

Похмуро. Холодно. Сумно. Але усе це не про нас, не про кафедру біотехнології і мікробіології НУХТ, не про наших студентів-біотехнологів. Адже продовжуючи естафету відкритих занять, асистент кафедри БТМ – Белемець Тетяна Олександрівна, днями провела відкрите лабораторне заняття, на якому й справді було тепло, радісно та дуже «ясно» для студентів. Темою даного «дійства» був «Фагоцитоз» – основа нашого з Вами клітинного імунітету, а також одна з найбільш цікавих тематик для студентів другого курсу з дисципліни «Імунологія та основи імунобіотехнологій».

Як завжди за доброю традицією проведення занять в режимі он-лайн Zoom-конференцій, для початку асистент разом зі студентами визначили логічний та зручний план ведення взаємної роботи. Вже надалі неухильно дотримуючись плану, ас. Тетяна Белемець та група студентів БТ-2-2, відчайдушно «кинулись в бій» задля ще більш ідеального розуміння роботи своєї імунної системи.

З приходом коронавірусної пандемії екрани телевізорів замайоріли різними сучасними лабораторіями, в яких проводили дослідження нового штаму вірусу. У повсякденність увійшла абревіатура «ПЛР» (полімеразна ланцюгова реакція). Здобувачі неодноразово чули про етапи та суть даного методу, що дозволяє ідентифікувати ДНК або РНК різних мікроорганізмів. Але питань від цього менше не стало, скоріше навпаки – більше. Стільки всього нового одразу звалилося на голову: «розчин вихідної ДНК», «Taq-полімераза», «праймери»… І це тільки окремі реагенти. А для реалізації даного методу є ще велика кількість приладів! Студенти загорілися бажанням детальніше дізнатись про використання методу ПЛР на практиці. Саме тому лектор дисципліни «Генетика» Оксана Скроцька запросила співробітника ПЛР-лабораторії «О.Д. Пролісок» Олександра Літовченка провести ознайомчу екскурсію для студентів-біотехнологів. До речі пан Олександр, працюючи на підприємстві, паралельно навчається за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія» в нашому університеті.

10 листопада 2020 року в університеті розпочала роботу ІХ Міжнародна науково-технічна конференція «Наукові проблеми харчових технологій та промислової біотехнології в контексті Євроінтеграції».

Проведення конференції направлене на розширене представлення наукових здобутків науковців та ознайомлення експертів харчової промисловості і промислової біотехнології, підвищення рівня проведення експертиз проектів, що подаються на конкурси і гранти для фінансування за кошти державного бюджету та направлені на розширення тематики наукових проектів для можливості співпраці науковців у світовому науковому просторі.